320 документів підпільників, закопаних у лісі на Львівщині, через 70 років стали доступними для українців.
Колекцію документів публікує Центр досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.
Архів знайшли у 2009 році у лісі поблизу села Лапаївка Львівської області. Повстанці закопали його у металевому молочному бідоні восени 1950-го. Так підпільники сподівалися врятувати свідчення про їхню боротьбу.
«Нашою місією є робити минуле доступним, тож імена повстанців, персональні історії депортації, документація УПА дійшли до українців, хоч і через 70 років», — говорить директорка Центру досліджень визвольного руху Анна Олійник.
«Лапаївський архів є унікальною знахідкою для науковців та громадськості, — пояснює історик та член Центру Руслан Забілий. — Знайдений масив включає, до прикладу, поради для підпільної друкарні, описи вибухівки, інструкція про ведення фінансів, поіменні списки загиблих повстанців з біографіями та описами обставин загибелі. Ми припускаємо, що архів збирали для Проводу ОУН, ймовірно, частина з документів призначалася для генерала Романа Шухевича, Головного командира УПА».
До онлайн-збірки увійшли:
-
документи СБ ОУН: інструкції, протоколи допитів;
-
Тексти підполковника УПА Степана Фрасуляка — «Хмеля», який керував підготовкою повстанців;
-
звіти підпілля з Волині, Львівщини, Дрогобиччини, Рівненщини, Станіславщини, Тернопільщини;
-
вишкільні матеріали, інструкції, листівки;
-
накази про присвоєння звань воякам УПА;
-
списки загиблих у боротьбі з більшовиками, некрологи.
Один із документів — уривки із листів селян, яких депортували у Сибір. Люди голодують і просять родичів про допомогу: «…Прошу тебе не забувай про мене, рятуй, чим можна і як можна, бо дуже тяжко жити…Прошу вас требуйте дітей додому, хай з голоду не вмирають».
Також архів містить поіменний список вивезених у Сибір дітей, юнаків та людей старшого віку. Повстанці описали жорстоку процедуру вивезення людей більшовиками та зібрали статистичні дані про депортації в одному з районів.
«На жаль, так і не вдалося домовитися про копіювання дереворитів художника “Свирида“, учня Ніла Хасевича. Ця спадщина наразі в приватній колекції, і залишається невідомою для мистецтвознавців та істориків», — додає Руслан Забілий.
Колекцію документів підготовлено та опубліковано за підтримки Українського культурного фонду.
Громадська організація «Центр досліджень визвольного руху» вже 19 років збирає, реставрує, копіює і робить доступними документи УПА та ОУН.
