Пам’яті Борців за волю України присвячено
Вийшов друком традиційний календар видавництва «Літопис УПА» на 2021-й рік, приурочений тридцятим роковинам Незалежності України. Але як і належить, головні герої сторінок видання ‒ вояки УПА та Збройного підпілля революційної ОУН, котрі у своєму святому змагові керувалися принципом «Здобудеш Українську Самостійну Соборну Державу (УССД), або згинеш у боротьбі за неї».
На титульній сторінці Календаря Говерла ‒ найвища гора України (2061 м).
Це вершина символізує нескореність духу борців за волю нашого народу
Після тривалих дебатів укладачі прийняли рішення відобразити в якості головних героїв тих, кому в 2021-му виповнюється 100 років з дня народження, причому вважали за доцільне вмістити не лише фото Героїв, але й навести їхні біографічні дані, а в якості фонових світлин використати такі, які досі публікувалися рідко, або й не оприлюднювалися взагалі. І ще такий нюанс: до переліку осіб (в календарі їх 25) включено не лише добре відомих, але й тих, про кого широкий загал знає небагато, або й не знає взагалі ‒ виходили з того, що кожен учасник підпілля ‒ це реальний Герой України, адже більшість з них загинули в борні за волю. Серед 25 персонажів зроблено виняток лише для двох ‒ першого Головного командира УПА Дмитра Клячківського та Ростислава Волошина ‒ Генерального секретаря внутрішніх справ УГВР. В 2021-му їм обом виповнюється 110 років з дня народження.
Інших 23-х повстанців перелічу в алфавітному порядку за прізвищем: Боднар Роман-«Сагайдачний», Грицай Ярослав-«Чорнота», Гук (Бик) Андрій-«Спартак», Дуда Михайло-«Громенко», Дяків Осип-«Горновий», Заяць Михайло-«Зенко», Кисілевський Григорій-«Чабан», Литвинчук Іван-«Дубовий», Миколенко (Савченко) Петро-«Байда», Михайлишин Петро-«Влодко», Міґус Михайло-«Зірка», Москалюк Михайло-«Спартан», Путко (Василевський) Іван-«Вус», Ріпецький Модест-«Горислав», Савчак Василь-«Сталь», Сенчак Василь-«Ворон», Станько Петро-«Орел», Сулятицький Мирослав-«Петро», Тарабан Микола-«Туча», Тюн Антін-«Блудний», Федорук Юрій-«Лемко», Щигельський Володимир-«Бурлака» та Яворський Казимир-«Бей». Сумна статистика засвідчує, що лише 11-ти з названих пощастило вижити, тоді як 14 загинули (хто в боях, а хто ‒ в тюрмах окупантів), причому тільки чотирьом з них поталанило перетнути позначку «30 років» і прожити стільки, скільки років існує незалежна Україна…
Ілюстративна сторінка на березень. Повстанці «Лемко» і «Сталь» народилися
цього місяця в 1921-му році
«Географія представництва» персонажів дуже широка: тут є уродженець східних областей, Волині, Львівщини, Рівненщини, Прикарпаття, Тернопільщини, Гуцульщини, й особливо широко так званого «Закерзоння» ‒ споконвічних українських земель, які волею червоних диктаторів Йосипа Сталіна і Болеслава Берута зазнали варварського ґеноциду та повної депортації за любов до рідної сторони і підтримку зусиль в справі опору асиміляції та намаганні вибороти свободу й незалежність. До слова кажучи, саме вихідці із Закерзоння ‒ Перемищини, Лемківщини, Холмщини і Підляшшя пробившись героїчними рейдами на Захід особисто засвідчили світу, що Україна бореться за право існування «у народів вольнім колі» (Тарас Шевченко) й саме вони принесли зі собою найбільшу кількість документів, аби згодом продовжити вже моральний змаг з окупантами, заснувати видавництво «Літопис УПА» і видати понад півтори сотні книг про українське підпілля 40-50-х років ХХ-го століття, чимало з яких обсягом понад 1000 сторінок!
Ювіляри вересня ‒ Михайло Заяць-«Зенко» і Ярослав Грицай-«Чорнота»
Читачі Календаря-2021 матимуть змогу детально познайомитися з легендарними особистостями українського підпілля, наприклад талановитим військовиком Михайлом Дудою-«Громенком» ‒ до речі Лицарем Золотого хреста бойової заслуги УПА першого класу, автором спогадів «У великому рейді», в яких він детально описав героїчний похід свого підрозділу із Закерзоння ‒ через Словаччину, Чехію і Австрію до Баварії ‒ в американську зону окупації Німеччини (1947 рік). Пройшовши в умовах фактично безперервних боїв понад тисячу (!) кілометрів, Михайло Дуда зброї не склав: у складі десантованої групи повернувся в Україну і через донесення московського аґента Кіма Філбі загинув у бою з чекістами в Болехівському районі Івано-Франківської області. Інший його ровесник ‒ Осип Дяків-«Горновий» ‒ талановитий публіцист, автор багатьох теоретичних обґрунтувань необхідності боротьби за незалежність України, крайовий провідник революційної ОУН, член УГВР. Важко уявити, але і «Громенко», і «Горновий» були молодими людьми ‒ обидва загинули в боях у віці 29 років, залишивши, наче метеори, яскравий слід в новітній історії України, пам՚ять про який має жити у віках!
Сторінку на жовтень репрезентують Михайло Москалюк-«Спартан» і Мирослав
Сулятицький-«Петро» (обидва з Гуцульщини) та Михайло Міґус-«Зірка»
(представник Закерзоння)
Неможливо оминути увагою ще двох персонажів календаря ‒ Казимира Яворського-«Бея» та Михайла Москалюка-«Спартана» ‒ знаних сотенних командирів, які оперували й загинули на Прикарпатті, не перетнувши межі 30-літнього віку. Обидва пройшли вишколи в батальйонах «Нахтіґаль» та «Роланд», звели десятки переможних боїв з окупантами, були неоднократно поранені, але святої боротьби не припиняли. Важко уявити, але друг «Бей» був поранений аж 10 (sic!) разів, а «Спартан» воював без одного ока. Обидва, як засвідчують очевидці, залишалися лагідними в спілкуванні з підлеглими-побратимами, піклуючись про кожного з них ніби про найближчого родича. Про це, наприклад, з теплотою згадує поет Дмитро Павличко, якому судилося побувати декілька днів у сотні «Спартана», куди він зголосився разом з кількома своїми 17-літніми односельцями. Хлопці отримали зброю від бунчужного в той момент, коли сотенного на постої не було, й приступили до вишколу. І ось прибув «Спартан». Сотню вистроїли й командир запитав: «А це що за дітвора на лівому фланзі? Негайно здати зброю!» І деталізував: «Ви ‒ майбутнє України, здобувайте освіту й пам՚ятайте про нас, бо ми, найімовірніше, всі загинемо. На ваш вік випаде боротися за незалежність іншими методами й шляхами…» Майже через півстоліття Дмитро Павличко напише щемного вірша, присвяченого Михайлові Москалюку-«Спартану».
Заключна сторінка календаря: символи незалежної Руси-України
від княжих часів до сьогодення
Сподіваємось, що календар видавництва «Літопис УПА» на 2021-й рік знайде своїх зацікавлених Читачів, бо на кожен день в інформативній сітці, складеній енциклопедистом Зеновієм Боровцем, подаються відомості, що знакового сталося в період боротьби за Незалежність 40, 50 та 60 років тому. Прикінцеву ідею календаря сформулював директор Музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини п.Євген Філь, а його оформлення здійснила талановитий дизайнер Анна Гіренко
Василь Гуменюк,
дослідник світлин УПА
