Колекцію з 53 документів архівно-кримінальної справи Юрія Тютюнника публікує Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України.
До збірки увійшли:
-
світлина з архівно-кримінальної справи;
-
протоколи допитів Юрка Тютюнника;
-
свідчення про створення і координацію роботи підпільно-партизанського штабу;
-
листи Тютюнника, зокрема до своєї доньки Олі;
-
заяви дружини Юрія Тютюнника з проханням повідомити про ситуацію з її чоловіком;
-
довідка про виконання вироку — розстрілу;
-
реабілітаційні матеріали у справі Тютюнника, зокрема звернення депутата Шатайла у СБУ щодо реабілітації Юрка Тютюнника, тощо.
У одній з постанов збірки міститься інформація про те, що Юрко Тютюнник у свідченнях виклав позицію так званого «українського фашиста»: заявив що радянська влада поступово сама себе зживає і згодом прийде час, коли її змінять інші державні форми. Зокрема, йдеться і про те, що Тютюнник ототожнював владу рад з царською, бо за останньої у всьому нібито були винні євреї, а за комуністів — куркулі.
У листі-зверненні дружини Віри до радянських спецслужб йдеться про роботу її чоловіка Юрка Тютюнника у культурних закладах УССР, зокрема у Всеукраїнському фотокіноуправлінні (ВУФКУ), де він був одним із авторів кінострічки «Звенигора» Олександра Довженка.
Серед документів колекції — лист Юрка Тютюнника з тюрми до його дванадцятирічної доньки Ольги, яку він ніжно називав «хозякою» і просив: «…Додому кожного дня мене чекати не варто, звичайно, можна сподіватися, ще й як будемо живі та здорові, то знову будемо жити вкупі родиною…».
Колекцію документів підготовлено та опубліковано за підтримки Українського культурного фонд
Довідка: Тютюнник Юрій (Юрко) Йосипович (20.04.1891 — 20.10.1930) — військовий діяч, генерал-хорунжий Армії Української народної республіки, а також сценарист та актор. Був одним з керівників Першого зимового походу — походу армії УНР тилами Червоної та Добровольчої армії. У 1920-х працював у Всеукраїнському фотокіноуправлінні, де працював сценаристом над фільмом Олександра Довженко «Звенигора». У 1929 році заарештувала Юрія Тютюнника. У 1930 році військового та митця розстріляли у Москві. Реабілітований у 1997 році.
