Назвати Українську повстанську армію воюючою стороною недостатньо. Боротьба УПА була визвольним рухом, і має отримати відповідне правове визнання — пояснюють напередодні символічної річниці створення армії в Інституті національної пам’яті.
“Визнання вояків УПА учасниками визвольного руху потрібне не стільки самим повстанцям, яких залишилося дуже мало. Таке визнання необхідне Україні, щоб визначитися спадкоємцям якої держави ми є: чи УССР як складової тоталітарного Радянського союзу, чи спадкоємцем українського визвольного руху, з його традиціями боротьби за незалежність, свободу та демократію”, — сказав Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Історик нагадав гасла УПА “Свобода народам! Свобода людині!” та те, що діяльність УПА відповідала праву кожної нації на самовизначення і суверенність. У Другій світовій війні УПА була єдиною військовою силою, яка визначала стратегічною метою боротьби створення незалежної Української держави.
“Тому її ветерани, як і учасники аналогічних формацій в Польщі та країнах Балтії, мали б отримати від української держави особливий статус учасників визвольного руху”, — пояснив В’ятрович.
В Інституті національної пам’яті почали роботу над відповідним законом, який планують внести на розгляд нового парламенту.
“Закон має охоплювати весь період українського визвольного руху, принаймні в ХХ столітті, тобто ідеться про вояків УПА, людей, які боролися проти тоталітарного режиму ненасильницьким методом, дисидентів, учасників національного демократичного руху кінця 80-х – початку 90-х років. Українська держава має дати політико-правову оцінку цього руху як такого, що став базою для створення держави і, відповідно — забезпечити певні, бодай мінімальні, соціальні гарантії і відзначити заслуги активних учасників руху”, — говорить Голова Інституту.
Володимир В’ятрович також додав, що боротьба українських повстанців належить до антитоталітарних рухів народів Центрально-Східної Європи. “Я думаю, що ми можемо скористатися литовським прикладом, де окремо залишився радянський статус ветеранів війни з усім соціальним пакетом, і окремо введено статус учасника визвольного руху з соціальним пакетом. Таким чином, кожному віддається належне і не відбувається прирівняння, яке насправді викликає досить велике непорозуміння”, — сказав він.
Як відомо, 14 жовтня в Україні відзначають річницю створення Української повстанської армії. УПА діяла від 1942 р. до вересня 1949 р., після чого реорганізована у збройне підпілля, діяльність якого тривала до початку 1960-х років. У 1944 році як орган політичного керівництва УПА та всього визвольного руху було створено Українську Головну Визвольну Раду – протопарламент, який складався з представників різних політичних сил. Через лави УПА пройшло понад ста тисяч осіб. За участь в повстанському русі чи його підтримку каральними органами СРСР було репресовано понад півмільйона осіб. Загальна площа території, охопленої повстанським рухом у 1944 році, становила близько 150 тисяч квадратних кілометрів, на ній проживало близько 15 мільйонів людей. Це приблизно чверть площі теперішньої української держави. Разом із тим націоналістичне підпілля ОУН, пов’язане з УПА, діяло на території всієї України, включно з Кримом та Донбасом.
Український інститут національної пам’яті підготував інформаційні матеріали до річниці створення УПА.
Український інститут національної пам’яті є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику національної пам’яті: впровадження системи заходів, спрямованих на збереження та відновлення пам’яті народу, подолання наслідків тоталітарного минулого та зміни суспільних відносин задля розвитку демократичних практик, дотримання прав та свобод людини, громадянської толерантності та відновлення справедливості щодо жертв політичних репресій, геноциду та злочинів проти людяності, які мали місце на території України у 1917–1991 рр.
