Це – обкладинка “Life Magazine”, 1966 р. На ній – фото ТЕРРІ САВЧУКА “Юкі” (28 грудня 1929, Вінніпег, Манітоба, Канада — 31 травня 1970, Нью-Йорк, США) — легендарного канадського хокеїста, найкращого воротаря НХЛ 1952, 1953, 1955 та 1965 років. Він відрмий як “людина 400 шрамів” та “воротар № 1 світового хокею”.
Прізвисько «Юкі» (Ukey) отримав через українське походження, саме так тоді називали в НХЛ етнічних українців. Він народився у цей день 90 років тому в робітничому передмісті Вінніпеґа в родині українських емігрантів і був третім сином подружжя. Його назвали Тарасом.
Захопившись хокеєм услід за старшим братом Михайлом (Майком), вже в 15 років Террі став місцевою знаменитістю: його взяли в юнацький склад вінніпезької бейсбольної команди Elmwood Giants і водночас він дебютував в місцевій хокейній команді Winnipeg Monarchs, вражаючи своєю фізичною підготовкою та цілеспрямованістю. Невдовзі вже кілька найкращих клубів будуть битися за Террі, а він стане справжньою зіркою хокею.
Всього Террі провів 1034 матчі. Здобув 447 перемоги в регулярних чемпіонатах, серед них рекордні 103 «сухі».
Важко уявити, що при цьому він мав чимало проблем зі здоров’ям. З дитинства страждав від болю в спині, який не дозволяв йому випрямити спину (звідси його відома горилоподібна поза воротаря на напівзігнутих колінах). Перелом руки в дитинстві і небажання сказати про нього батькам мали фатальні наслідки – в результаті одна рука була значно коротшою за іншу. Досить рано виявилося, що Террі має артрит. А до цього додалося безліч травм – сильно ушкоджене шайбою око в підлітковому віці, перерізані ковзаном всі сухожилля на лівій руці під час гри (причому Террі тоді протримався до завершення півтайму, незважаючи на біль та кровотечу).
Попри все, долаючи біль і самого себе, Террі не просто виходив на лід, він перемагав, чого б йому це не коштувало. І навіть вигравав Кубки Стенлі.
У 1954 році він потрапив у страшну автомобільну катастрофу і переламав ребра та порвав легені. Але йому вдалося знову вижити, відновитися і уже через рік він вкотре завоював Кубок Стенлі в складі своєї команди.
Та, здавалося, нещастя просто переслідують його. У нього виявили мононуклеоз, здолати який було практично неможливо, через конфлікт його передали в інший клуб, дружина покинула. Вихід Террі шукав спершу в алкоголі, потім покинув хокей і спробував жити “нормальним” життям, працював менеджером. Але таке життя його не тішило.
Після двох дуже складних операцій на хребті в 1966 році Террі Савчук нарешті зміг випрямити спину і тоді зізнався про секрет своєї воротарської пози. А також повернувся у спорт. Знову були перемоги, Кубок Стенлі, а також нові травми, конфлікти. Зрештою трагічна сварка і бійка з товаришем по клубу завершилася тяжкими травмами, несумісними із продовженням кар’єри. Очевидно, це було єдине, що могло відібрати у 40-річного Террі волю до життя. Йому вже не було заради чого перемагати себе…
Джерело: Diaspora.ua
