Фонд “Партнерство за сильну Україну” досліджує роботу з пам’яттю в Україні в умовах повномасштабного вторгнення з метою зміни уявлення про роботу з пам’яттю та підтримати українців у пошуках нових підходів до вшанування пам’яті.
“ФПСУ співпрацює з УІПН та громадянським суспільством, підтримуючи роботу з пам’яттю та процес меморіалізації. Робота з пам’яттю це важливий елемент перехідного правосуддя, який допомагає шукати справедливість та зцілювати колективну травму через визнання злодіянь вчинених в минулому та під час поточної війни. Завдяки інклюзивним та партисипативним підходам до оцінки минулого та сьогодення, робота УІНП та місцевих ініціатив зміцнює почуття спільноти. Роботу з пам’яттю не варто відкладати на потім, адже процес меморіалізації під час гострої стадії війни зміцнює соціальну солідарність і надає суспільству відчуття суб’єктності”, — Шаранджит Пармар, старша радниця з Перехідного правосуддя ФПСУ.
В межах цього напряму Український інститут національної пам’яті у співпраці з Фондом «Партнерство за сильну Україну» проведе:
-
21 вересня — відкриття виставки «Меморіалізація. Практики памʼятання» у Національному музеї історії України у Другій світовій війні (Київ). Під час відкриття буде проведена кураторська екскурсія виставкою. Опісля туру буде показано стрічку «Свідки. Полон вбиває» від команди Архіву війни та проведено панельну дискусію про документування. Зареєструватися на відкриття: https://forms.gle/nFKMr6qLQsvocqxL7;
-
23 вересня — міжнародна конференція «Реалізація права на пам’ять: шляхи формування сучасної культури пам’яті в Україні» у Національному музеї історії України у Другій світовій війні (Київ).
Відкриття виставки відбудеться 21 вересня о 15:00 у Національному музеї історії України у Другій світовій війні (Київ). На виставці будуть представлені проєкти, що працюють з пам’яттю та були підтримані Фондом “Партнерство за сильну Україну”. О 16:00 глядачам покажуть документальну стрічку «Свідки. Полон вбиває», яка досліджує теракт в Оленівці та перебування українських військових у російському полоні. Після показу фільмів відбудеться панельна дискусія про документування за участі представників Архіву війни та учасників стрічки.
На дискусії буде обговорено такі теми:
-
документування як перший етап роботи з пам’яттю;
-
досвід документування з точки зору тих, хто збирає свідчення та тих, хто їх надає;
-
документування у гарячій фазі війні: емоції, переживання, функція адвокації, психологічна безпека;
-
якими є документальні проекти організації на досвіді створення фільму «Свідки. Полон вбиває» та ведення Архіву війни.
На панельній дискусії братимуть участь:
-
Марина Рощина, авторка ідеї і співрежисерка фільму «Свідки. Полон вбиває», координаторка напрямку інтерв’ювання свідків воєнних злочинів в проєкті Архів війни;
-
Ірина Павлюковська, керівниця відділу збору та аналізу даних проєкту Архів війни;
-
Марія Алєксєєвич, героїня фільму «Свідки. Полон вбиває», дружина бійця полку «Азов» Сергія Алєксєєвича, який вже понад 2 роки знаходиться в російському полоні.
-
Геннадій Сухарніков, герой фільму «Свідки. Полон вбиває», сержант бригади АЗОВ
Наступною подією в межах напряму «Перехідне правосуддя» буде міжнародна конференція «Реалізація права на пам’ять: шляхи формування сучасної культури пам’яті в Україні», яку організовує Український інститут національної пам’яті у співпраці з Фондом “Партнерство за сильну Україну”. Конференція відбудеться 23 вересня з 9:30 до 15:35 у Національному музеї історії України у Другій світовій війні (м. Київ). Подія об’єднає провідних українських та міжнародних теоретиків і практиків у сфері пам’яті та меморіалізації.
«Ця подія має на меті показати різні форми роботи з пам’яттю в екстремальний час, розповісти про явища, які органічно формуються в громадах, в середовищі практиків просто під час війни. Випрацювання підходів до пам’ятання подій війни матиме істотний вплив на встановлення правди та досягнення справедливості. То ж це не тільки питання меморіалізаційної культури, а й питання стійкості, соціальної згуртованості та, зрештою, національної єдності», — Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.
Конференція спрямована на дослідження ролі роботи з пам’яттю, подолання соціальних та колективних травм, а також еволюцію практик меморіалізації в умовах триваючої війни.
Програма складається з 3 тематичних панелей:
-
Роль пам’яті та меморіалізації;
-
Формування «нової мови» пам’яті в Україні;
-
Музеєфікація та архівування в роботі з пам’яттю.
«Програма конференції торкнеться глобальних питань, що будуть цікаві далеко за межами нашої спільноти, зокрема, ідеться про пошук «нової мови» пам’ятання війни, але заразом дозволить показати особливості національної ситуації саме в Україні. Крім того, ми бачимо, що є чимало громадських ініціатив щодо розуміння цілей і практик роботи з пам’яттю, зокрема, ідеться про інтерес до інклюзивних, партисипативних та інноваційних підходів у меморіалізації; зв’язки між роботою з пам’яттю та цілями перехідного правосуддя, зокрема правом на відшкодування через встановлення істини, визнання завданої шкоди та компенсації та, загалом, це іще і можливість подумати над тим, як ми формуватимемо політики пам’яті про цю війну. Сподіваємося, що така тематична рамка допоможе учасникам», — начальниця Управління комунікацій, цифрових проектів та аналітичного забезпечення Українського інституту національної памʼяті Оксана Полтавець.
У межах панелей виступатимуть такі спікери:
- Антон Дробович, Голова Українського інституту національної пам’яті;
- Антон Лягуша, академічний директор магістерської програми «Дослідження памʼяті та публічна історія» в Київській школі економіки, кандидат історичних наук
- Алім Алієв, журналіст, правозахисник, член правління українського ПЕН, співзасновник громадської організації «Крим SOS», заступник генерального директора Українського інституту.;
- Катерина Семенюк, співзасновниця платформи культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво, співзасновниця проєкту War / Memory / UA, кураторка національного павільйону «From South to North» на першій Мальтійській бієнале.
- Софія Мілошевич Бейлефельд, дослідниця меморіалізації, представниця Афганської організації з прав людини та демократії, докторка філософії;
- Лєра Лауда, співзасновниця платформи памʼяті «Меморіал»;
- Наталя Гуменюк, журналістка, документалістка, авторка, співзасновниця та виконавча директорка Лабораторії журналістики суспільного інтересу
- Оксана Довгополова, співзасновниця та кураторка платформи культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво, докторка філософських наук, членкиня Memory Studies Association, авторка наукових та освітніх публікацій;
- Наталя Войцещук, Директорка Департаменту культурної спадщини Міністерства культури і стратегічних комунікацій;
- Катерина Литвин, членкиня ГО «Північна культурна столиця»;
- Дамір Саголь, воєнний фотограф, лауреат Пулітцерівської премії, співзасновник і нинішній директор WARM (війна, мистецтво, репортаж і пам’ять);
- Світлана Осіпчук, директорка Музею воєнного дитинства;
- Ольга Балашова, голова правління ГО МСМ, співзасновниця UMCA, мистецтвознавиця;
- Оксана Бруй, заступниця генерального директора Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, президентка Української бібліотечної асоціації.
Конференція стане майданчиком для відкритого діалогу між представниками уряду, експертами та громадянським суспільством щодо інклюзивних підходів до роботи з пам’яттю, які сприяють стійкості на національному та громадському рівнях.
