«Наш великий земляк: Олександр Афанасьєв-Чужбинський», – таку назву мали просвітницькі зібрання, які відбулися у Лубенській громаді на Полтавщині. Заходи відбулися за ініціативи Українського інституту національної пам’яті та управління культури і мистецтв виконкому Лубенської міської ради. Краєзнавчі екскурси, в галереї образотворчого мистецтва від наукових співробітників Лубенського краєзнавчого музею ім Г.Я. Стеллецького; показ тематичних відео й книжкових виставок, зустріч із вихованцями гімназії імені Василя Барки; вшанування біля меморіальної дошки у Ісківцях, де й народився знаковий діяч української культури влаштували місцеві музей, бібліотеки та будинки культури. Про це повідомив представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар. За його словами, згідно з Постановою ВР та за ініціативи УІНП 210-й річниця від дня народження письменника, поета, етнографа, дослідника народного життя Олександра Афанасьєва-Чужбинського цьогоріч відзначається на державному рівні.
До зібрань у селі Ісківці долучилися староста Вищебулатецького старостинського округу Олексій Звержинський, земляки митця-мешканці села Ісківці, бібліотекарі, вчителі і учні місцевої школи. Модератори зібрань Ольга Бондарчук та Валентина Сіра зауважили: «Ім’я Олександра Афанасьєва-Чужбинського назавжди вписане в історію України і Лубенського краю зокрема. Митець народився та жив у нашому селі Ісківці, спілкувався з людьми, вивчав народний побут, слухав пісні та перекази, які згодом знаходили відображення у його творчості. Саме тут він відчував живу душу народу, що надихала його на написання творів. Недаремно одна з вулиць нашого села названа на честь письменника, адже пам’ять про нього живе серед людей».
А Олексій Звержинський підкреслив важливість збереження пам’яті про земляка: «саме через їхню творчість ми відчуваємо глибину нашої історії, духовну силу народу і нерозривний зв’язок поколінь. Пам’ять про Олександра Афанасьєва-Чужбинського живе не лише в книгах і піснях. Вона живе у назві вулиці села Ісківці, у меморіальній дошці, у словах його поезій — і, найголовніше, у серцях людей, які бережуть і передають наступним поколінням любов до рідного краю, до українського слова і до своєї історії».
Звучали поезії авторства земляка. Вірші Олександра Афанасьєва-Чужбинського натхненно читали Віолетта Бондарчук, Ірина Терпай та Вероніка Страшко. Теплу атмосферу заходів доповнила пісня «Скажи мені правду, мій добрий козаче», написана на слова Олександра Афанасьєва-Чужбинського. Лірична мелодія торкнулися сердець слухачів, наповнивши залу особливим щемом і тихою гордістю за духовну спадщину нашого народу.
Меморіальний захід відбувся і біля місця пам’яті Афанасьєву-Чужбинському у селі Ісківці. Пам’ятна дошка нагадала жителям і гостям села про видатного письменника та дослідника народного життя. Мешканці села вшанували пам’ять про письменника покладанням квітів до меморіальної дошки.
У бібліотеці села Засулля було проведено інформаційну хвилину «210 років життю і спадщині видатного фольклориста», а у селі Березоточа літературно -краєзнавчу мандрівку «Олександр Чужбинський: мандрівник слова і душі». Оріхівська сільська бібліотека підготувала бліц – досьє «Незвідані шляхи Олександра Чужбинського». А Вільшанська сільська бібліотека створила тематичне відео.
Саме у садибі етнографа та поета Афанасьєва-Чужбинського неодноразово спинявся Тарас Шевченко, відвідуючи Лубенщину. Тож саме фахівці Лубенської публічної бібліотеки імені Володимира Малика влаштували для вихованців гімназії імені Василя Барки низку «шевченківських» вікторин та квест-мандрівок. Учні дізналися: скільки разів бував Шевченко у Лубнах, його улюблену страву та цікаві факти з біографії Кобзаря. Команди «Українці» та «Кобзарики» складали пазли із картин Шевченка, брали участь у театральній пантомімі за поезіями Шевченка.
А у Лубенській галереї образотворчого мистецтва наукові співробітники Лубенського краєзнавчого музею ім. Г.Я. Стеллецького організували зібрання «Слово і пам’ять: Олександр Афанасьєв-Чужбинський». Звучали поезія, спогади та музичні твори написані на слова видатного земляка. Студент фінансово-економічного коледжу, вихованець театру-студії «Прем’єра» Костянтин Науменко прочитав уривок зі споминів та вірш Афанасьєва-Чужбинського присвячений Тарасу Шевченку. Письменниця Раїса Плотникова та художник Володимир Мірошніченко розповіли, як відкривали для себе постать та творчість Олександра Афанасьєва-Чужбинського. Науковий співробітник музею Тамара Дяченко представила подорожні нариси Олександра Афанасьєва-Чужбинського «Нариси Дніпра» та «Нариси Дністра», які стали яскравим літературним свідченням та зберегли цінні описи історії, природи та побуту українців. Директор музею Тетяна Сафронова розповіла про подвижницьку працю Олени Крушинської, яка вже багато років популяризує творчу спадщину видатного українця. Відвідувачі мали змогу переглянути художні роботи Володимира Мірошниченка та дізналися про виставку художника «Дорогами Тараса Шевченка», яка з успіхом експонувалася в Лубенському та у інших музеях України.
Довідково:
Олександр Афанасьєв-Чужбинський народився в с. Ісківці (нині село входить до Лубенської міської громади Лубенського району Полтавської області) в родині дрібного шляхтича. Мати-українка дала синові початкову освіту. Далі Сашко навчався у Ніжинській гімназії вищих наук. У цьому навчальному закладі потоваришував із майбутнім письменником Євгеном Гребінкою.
Друкуватися почав із 1838-го у журналі української поезії «Ластівка», який у Петербурзі видавав Гребінка. Ці поезії Олександр Афанасьєв підписував псевдонімом «Чужбинський».
Олександр Афанасьєв-Чужбинський і Тарас Шевченко нерідко разом подорожували Лівобережною Україною. Заприязнилися у селі Мойсівці на Полтавщині, куди обидва прибули на бал до поміщиці Волховської. Автор праці «Спогади про Тараса Шевченка».
У 1856 році взявся провести етнографічні студії рідного йому Придніпров’я. Завданням було об’їхати особисто прирічкові та приморські області та скласти їхні географічно-етнографічні описи. Опублікував низку матеріалів у модному тоді форматі «дорожніх записок» в часописі «Морський збірник», які присвячені українському Придніпров’ю: «Загальний огляд на побут придніпровського селянина», «Поїздка на дніпровські пороги та на Запоріжжя», «Поїздка у низини Дніпра». Згодом свої напрацювання видав у збірнику «Нариси Дніпра», зокрема описав у своїй праці козацькі Січі на Дніпрі, лоцманську громаду з її побутом, традиціями та культурою; зробив детальний опис судноплавства Дніпром.
Другою етнографічною роботою став збірник «Нариси Дністра», в яких дослідник описав свої мандри Бесарабією. Зокрема, приділив велику увагу побуту українських та молдавських селян, поселень німецьких, болгарських та швейцарських колоністів, Хотинській фортеці, Турецькій криниці, скельно-печерним пам’яткам та курганам краю. В «Нарисах Дніпра» постійно наголошує на важливості історико-археологічних досліджень краю, передусім Українського козацтва.
У 1860-х роках займався музейною, літературною та журналістською діяльністю. Автор поетичних збірок та романів. Його поезії подібні до народних пісень. Укладав українсько-російський словник. Перекладав твори Фенімора Купера та польських авторів. Чимало уваги приділяв збиранню фольклорного та етнографічного матеріалу. Заснував газету. Редагував «Магазин іноземної літератури». Створив двотомну працю з української етнографії. Писав етнографічні нариси, історичні замітки, записував народні думи та повір’я. Спадщина Афанасьєва-Чужбинського складає десять томів, зокрема певна частина цього доробку створена українською мовою і має чітке українське забарвлення.
Помер 1875 року.
Представництво УІНП в Полтаві (за матеріалами офіційного сайту УІНП та управління культури і мистецтв виконкому Лубенської міської ради)
