На виконання Законів України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» й за ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП), активістів ГО «Декомунізація. Україна» та депутатів місцевих рад публічний простір шести громад Полтавщини очистили від незаконної символіки.
Після звернення представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара на гарячу урядову лінію Кабінету міністрів у селі Святилівка Градизької громади Кременчуцького району демонтували комуністичну символіку на радянському пам’ятнику, а в приміщенні старостату села Малий Кобелячок Новосанжарської громади Полтавського району прибрали радянську символіку. У селах Розсошенці (вулиця Коцюбинського, буд 10 А) Щербанівської громади Полтавського району та Великий Кобелячок (будівля комунальної власності) Новосанжарської громади усунули зображення герба СРСР у формі серпа і молота. «Так виконано норму декомунізаційного Закону, згідно зі ст.1, пунктом 1, підпунктом 4 «а» якого до символіки комуністичного тоталітарного режиму віднесено «будь-яке зображення державних прапорів, гербів та інших символів СРСР», – прокоментував Пустовгар.
З ініціативи очільника ГО «Світанок» Вадима Позднякова у Кременчуці по вулиці Сержанта Мельничука,1б демонтовано вивіску «Кондидерські вироби. Суворов» й замінено на оновлену назву компанії «Sweetale». «Для нас як для країни, яка протистоїть російським окупантам-новітнім суворовим – це не просто тема вивіски, символів, а принципово важливе історичне питання. Суворов входить до пантеону героїв путінської Росії, раніше — Російської імперії, але має явну негативну репутацію в історії України і Польщі. У 1768‒1769 роках придушував Коліївщину — козацько-селянського повстання в Правобережній Україні. Під керівництвом Суворова 1778 року відбулася насильницька депортація з Криму до тодішньої Азовської губернії Російської імперії понад 30 тис. кримських християн (греків і вірмен), внаслідок якої загинуло близько половини переселенців. Причетний до винищення частини ногайців ‒ народу, який у XVIII ст. населяв землі Північного Причорномор’я — території південних областей сучасної України. У 1794 р. очолюваний Суворовим російський каральний корпус придушив польське визвольне повстання під проводом Тадеуша Костюшка», – розповів Олег Пустовгар.
У парку Кременчука з пам’ятних знаків полеглим у боротьбі з нацистами воїнам демонтовано старі таблиці з незаконною комуністичною термінологією і встановлено нові, де замість комуністичного пропагандистського визначення «Велика Вітчизняна війна» тепер історично коректне – «Друга світова війна 1939–1945». «Український вимір 2-ої світової війни не обмежується хронологічними рамками воєнного конфлікту 1941–1945 років між СРСР і Третім Рейхом. Для українців війна з нацизмом розпочалася 1 вересня 1939 року, коли Третій Рейх та СРСР співпрацювали як союзники – із бомбардувань Львова силами люфтваффе. 11 вересня частини вермахту увійшли до Галичини, але за таємними домовленостями між Гітлером і Сталіним німецькі війська за 2 тижні відступили на захід. 17 вересня 1939 року у війну на боці нацистського агресора вступив СРСР», – пояснили у Полтавському офісі УІНП.
У центральній зоні міста Лубни демонтували напис «Герої Радянського Союзу», а за ініціативи депутатки Миргородської міської ради Лесі Золотарьової із фасаду будівлі Миргородської районної ради демонтували і передали до місцевого музею меморіальну дошку, яку встановила Партія регіонів у часи проросійського президента Януковича, і яка звеличувала червоних партизан.
Полтавський офіс УІНП
