4 лютого минуло сто років з того дня, коли 04.02.1924 р. у Трускавці в національно свідомій родині Гусяків, споріднених з Біласами, Данилишиними та Макомацькими, народилася дівчинка, яку назвали Дарією. Їй судилося прожити довге (98 років) та нелегке життя, сповнене терпінь й випробувань. Але водночас її життя – це символ нескореності й боротьби, котра увінчується успіхом. Переживши ув’язнення та сталінські табори, вона вижила та дочекалася незалежної Україну, за яку боролася. Дарія Гусяк – «Чорна» була зв’язковою ОУН, згодом Головного Командира УПА та Провідника ОУН в Україні Романа Шухевича – «Тарас Чупринка». Вона одна з тих сотень тисяч Символів, якими ми пишаємося й беремо приклад, чий подвиг пам’ятаємо та популяризуємо, а також належним чином вшановуємо.
![](https://ukrpohliad.org/wp-content/uploads/2024/02/417431787_3707597986140943_7429632878175344296_n.jpg)
Дарія Гусяк закінчила українську народну школу в Трускавці, торговельну гімназію в Дрогобичі (1943), працювала помічником бухгалтера в Трускавці. Від 1939 виконувала завдання підпілля ОУН, з 1948 – член ОУН. Старша сестра Олександра – підпільниця ОУН. Батька заарештували у 1940-му, засудили на 8 років ув’язнення, загинув у концтаборах. Матір засудили на 10 років таборів. У 1946, діставши документи переселенців з Польщі, спільно з Мартою Пашківською та мамою організувала хату-криївку у с. Грімне на Львівщині, де взимку 1947 три тижні перебував Р. Шухевич. З розвідувальною метою відвідала Київ, Полтаву та Москву. Освоїла виготовлення фальшивих документів і печаток, навчала цьому ремеслу молодих підпільників. Заарештована на початку 3 березня 1950.
![](https://ukrpohliad.org/wp-content/uploads/2024/02/417412732_3707597816140960_1413367728289634482_n.jpg)
Два роки перебувала під слідством у тюрмах Львова та Києва, на допитах піддавалась тортурам, щоби зізналася також катували її матір. Засуджена на 25 років тюремного ув’язнення. Утримувалася в тюрмах Верхньоуральська (1952) та Володимира (1952-1969), внаслідок протестів Міжнародної амністії та закордонних жіночих організацій переведена в мордовський табір суворого режиму у с. Барашево. Разом з Н. Строкатою, І. Калинець, Н. Світличною, С. Шабатурою та іншими українськими правозахисницями учасниця акцій протестів, голодувань, написання заяв, за що неодноразово каралася карцерами та бараками посиленого режиму. Звільнена у березні 1975 із забороною повертатись у Західну Україну. Поселилась у Волочиську Хмельницької області спільно з соратницею по боротьбі Катериною Зарицькою.
Лише у 1995 змогла повернутися до Львова. Співзасновник і член Проводу Конгресу українських націоналістів (1998-2005), засновниця та голова Всеукраїнської ліги українських жінок (1995-2004), Національної ради жінок України. Померла у Львові 2022 р. Початково похована в родинному гробівці Шухевичів, а вже після відходу до вічності Юрія Шухевича перепохована біля нього на Полі почесних поховань Личаківського цвинтаря.
![](https://ukrpohliad.org/wp-content/uploads/2024/02/417403877_3707597806140961_2272060401162324683_n.jpg)
В урочистій Академії, котра проходила 4 лютого в Народному домі Трускавця, взяли участь представники міської влади на чолі з міським головою Андрієм Кульчинським, працівники культури на чолі з начальницею відділу культури, Заслуженою працівницею культури України Тетяною Татомир, членкині Всеукраїнської Ліги українських жінок на чолі з головою трускавецького осередку Катериною Ківацькою, члени Конгресу Українських Націоналістів на чолі з головою трускавецького осередку Ігорем Ластовецьким, депутати Трускавецької міської ради Андрій Кісак, Роман Бучкович, інтелігенція, громадськість, гості.
![](https://ukrpohliad.org/wp-content/uploads/2024/02/417573603_3707597759474299_4950674839561974525_n.jpg)
Академію прикрасив своїм співом Муніципальний чоловічий хор «Каменяр» зі Стрия, котрий виконав патріотичні та повстанські пісні. В рамках вшанування Дарії Гусяк відбулася презентація книги історика, дослідника національно-визвольного руху, доцента Львівського національного університету ім. І. Франка Миколи Посівнича «Степан Бандера. Провідник української ідеї».
![](https://ukrpohliad.org/wp-content/uploads/2024/02/418159025_3707597866140955_1418057890919048323_n.jpg)
![](https://ukrpohliad.org/wp-content/uploads/2024/02/418159886_3707597939474281_5466397005491784032_n.jpg)
Захід вшанувала своєю присутністю посестра Дарії Гусяк, її близька приятелька зі Львова Люба Сорока. У їхніх доповідях яскраво була показано постать Дарії Гусяк і її вклад в історію національно-визвольної боротьби.
![](https://ukrpohliad.org/wp-content/uploads/2024/02/417690226_3707597976140944_1390399493450843672_n.jpg)