Ділимося сумною вісткою, що 12 березня, 2026 відійшла у вічність
Подруга Ірена Когут – «Іскра»
(9.09.1942 – 12.03.2026)
Ірена Когут (дівоче Нагірна) народилася в с. Воля Володська, Березівський Повіт (Надсяння) на Лемківщині.
Батьки Ірени (Осип і Стефанія) були вивезені до Австрії на примусову роботу, але матері вдалося повернутися до рідного села, де народилася Ірена. З огляду на те, що Стефанія була зв’язковою УПА та проживала в сховищах-криївках, новонароджену Ірену доглядала сестра Стефанії – Марія. На жаль, через важке захворювання Стефанія відійшла у вічність, коли Ірені було лише 3 роки. Батька – Осипа, на жаль, Ірена ніколи не мала нагоду зустріти… Опісля війни він залишився працювати в Австрії та активно діяв на ниві СУМ і ОУН, з часом, опинившись у Швеції, також відійшов до Вічності.
В травні 1947 році, у зв’язку з операцією «Вісла», родину тітки та саму Ірену було примусово вивезено з рідного села до Дашева, де под. Ірена вивчилася на кравчиню. Звідси вона емігрувала до Австралії, де з часом, через активну працю в рядах СУМ, пізнала свого улюбленого чоловіка Михайла (Когута), з яким побралася в лютому 1966 року.
Впродовж всього часу, проживаючи в Мельбурні, под. Ірена була активною в громадському житті – зокрема в рядах Спілки Української Молоді, де працювала в управі осередку Мельбурна та у Крайовій Управі. Вона була виховником багатьох членів юнацтва, зокрема юначок роя «Червоні Рожі», де для кожної з них власноруч вишила ройову відзнаку.
На прохання тодішнього Теренового Провідника ОУН (д. Юрія Венгльовського), под. Ірена (Іскра) стала для нього помічником і діяла на полі подальшого виховання української молоді. Зокрема, цікавилась історією української молодіжної організації СУМ і з її рук вийшла одна з перших документованих історій осередку Мельбурна… Для осередку СУМ вона була однією із співзасновників гуртка «Надія» – жіночої дружини, яка працювала для покращення осередку і з часом, за ініціативою под. Ірени, осередок збудував каплицю на осередково-таборовій оселі «Карпати».
Провід ОУН (бандерівців) та Тереновий Провід ОУН (б) в Австралії висловлють щирі співчуття родині, зокрема, чоловіку Михайлу, дітям Андрію (з Тересою), Христі (з Марком) та Тані (з Стефаном) та усім онукам, яких подруга Ірена залишила в глибокому смутку.
Похоронні відправи відбулися у катедрі Свв. Ап. Петра і Павла (Норт Мельборн) у п’ятницю, 20 березня 2026 року.
Нехай з Богом спочиває! Вічная Пам’ять!
Тереновий Провід ОУН (б) в Австралії
