Цього тижня (17 листопада) відзначається міжнародний день студента. В даному контексті варто більше уваги приділити студентам-емігрантам, які протягом 1920 – 1930-х років відстоювали ідею української незалежності, презентували українську націю серед іноземної спільноти та долучались до боротьби за відновлення власної держави.
Українська міжвоєнна еміграція в країнах Європи була представлена колишніми військовими армій Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), громадськими та політичними діячами, культурно-освітньою інтелігенцією тощо. Студенти становили значну частину емігрантів. Найбільше студентів перебувало в країнах Центрально-Східної Європи (Чехословаччина, Польща, Австрія, Німеччина).
Окреме місце серед українських студентських організацій посідали корпорації, що являли собою студентські об’єднання для плекання патріотизму, відваги й дисципліни.
Перші студентські корпорації були утворені в Німеччині в 1815 р. Саме 12 червня 1815 р. в німецькому місті Єна засновано першу студентську корпорацію Burschenschaft з девізом: «Ehre, Freiheit, Vaterland!» («Честь, Свобода, Вітчизна!»). Німецькі корпорації зазнали ряду змін та реорганізацій. З часом в життя буршеншафтів почав вкорінюватися щораз більший деморалізуючий чинник. Місце старого девізу зайняв новий «Wein, Weib und Gesang!» («Вино, Жінка й Пісня!»). Такий стан справ в німецьких корпораціях призвів до презирливого відношення до них з боку більшої частини студентства та громадськості. Але після Першої світової війни повстають нові корпорації, які відновлюють початкові традиції.
Українські студентські корпорації з’являються наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. і найбільшого поширення набули на території західноукраїнських земель. Члени українських корпорацій дотримувались первинних принципів корпорантського руху, який найповніше уособлював девіз: «Честь, Свобода, Вітчизна!».
Після Першої світової війни та національно-визвольних змагань українські студентські корпорації отримали подальший свій розвиток на еміграції. Саме протягом міжвоєнного періоду сформувались їх основні ідеологічні положення. Центром зародження і поширення корпорантського руху серед українських студентів-емігрантів вважається Данциг (сучасний Гданськ, Польща). В Данцигу в 1924 р була утворена одна з найбільших корпорацій міжвоєнного студентства – «Чорноморе», там же в 1924 р. студенти заснували корпорацію «Галич», а наступного року – «Зарево». В Польщі також були засновані та діяли наприкінці 1920-х – протягом 1930-х рр. корпорації в Варшаві, Кракові та Познані. В Німеччині найбільшого розповсюдження український студентський корпорантський рух отримав в Берліні. В Чехословаччині є дані про заснування та діяльність корпорації «Зарево» в Празі.
10 лютого 1924 р. було засноване Товариство українських студентів високої технічної школи в Данцигу «Чорноморе» з девізом: «Честь, Україна, Товариськість!». Своєюідеологією товариство визначило великодержавний і національний характер соборної Української Держави, а завданнями: збереження позитивних державотворчих традицій, поборювання в собі і в інших українського анархізму та хаосу, витворення психологічного й фізичного типу громадянина, здібного до творчої праці в побудові держави, а також як передумову одностайності – плекання товариськості.
Говорячи про політичний світогляд корпорацій, можна помітити, що, по суті, відкидались світогляди інтернаціоналістичні (соціалістичний і комуністичний), а натомість велося ознайомлення членів корпорацій з націоналістичними і гетьмансько-монархічними положеннями.
Основна мета діяльності членів організації полягала в готовності служінню українському народу, плеканні душі, честі і тіла. Гаслом корпорацій було: «через оздоровлення і оживлення відносин серед нас самих як Корпорацій, через духовний вплив на місцеві низові організації маємо впливати на кращий розвій і осягнення нашого студентства».
Українські студентські корпорації являли собою симбіоз європейських традицій студентського руху з українським ідеологічним наповненням. Надзвичайно важливою була діяльність корпорацій, спрямована на представлення не тільки студентів, а й усієї української міжвоєнної еміграції в міжнародній сфері.
Діяльність українських студентських корпорацій на еміграції відігравала важливе значення в справі пропаганди не тільки здобутків студентів, а й всієї української еміграції на міжнародній арені. Корпорації були невід’ємною складовою європейського студентського руху з характерним українським ідеологічним наповненням. Заснування та діяльність корпорацій як ідеологічних організацій, засвідчило нерозривний зв’язок студентства з іншими групами української еміграції.
Олена Гуменюк – кандидат історичних наук, головний науковий співробітник Центрального державного архіву зарубіжної україніки
