Скидаючи пам’ятники Леніну українці ментально звільняються від радянського минулого

Те що пам’ятники Леніну перетворилися на маркери небезпеки, а не лише спадок тоталітарного минулого, говорили інтелектуали на міжнародній конференції у Києві

Коли українці скидають Леніна — це не лише символічний жест, а й звільнення ментально від радянського минулого. Про це заявила відома французька письменниця, історик, журналіст, Генеральний секретар Європейського форуму для України Галина Акерман під час міжнародної конференції «Як викинути Леніна з голів українців?» у Києві.

«Коли люди на Сході України чи в Криму захищають Леніна — це не так захист пам’ятника, а, як це не парадоксально, захист імперської ідеї, яка ще живе в частині України. Вони захищають Росію і її культурний і політичний імперіалізм», — вважає пані Акерман.

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович вважає, Повалення Леніна це лише один з показників, як міняється свідомість українців та того, що вони хочуть порвати з своїм досі неподоланим тоталітарним минулим. «Найбільше пам’ятників Леніна сьогодні залишилися на території анексованого Криму та тої частини Донбасу, що окупована терористами. Вони стали своєрідними маркерами небезпеки: де ж пам’ятники Леніну — є російська окупація, масове порушення прав людини, триває терор і починається голод», — зазначив історик.

Міжнародна конференція «Як викинути Леніна з голів українців?», що проходить 12-13 грудня у Києві, організована Посольством Франції в Україні, Французьким інститутом в Україні, Українським інститутом національної пам’яті, Європейським форумом для України та Центром досліджень визвольного руху. Конференція працює у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та Дипломатичній академії

Дискусія присвячена подоланню негативного спадку СРСР у суспільних відносинах, державному управлінні, національній пам’яті та економіці України, а також вивченню трансформації, зокрема люстрації, у країнах колишнього соціалістичного табору. Участь беруть інтелектуали Франції, Грузії, Естонії, Латвії, Польщі, Росії, України та Чехії зберуться на дискусійний форум у столиці України. Серед них, зокрема, Стефан Куртуа, директор із дослідницької роботи Національного центру наукових досліджень (CNRS) (Франція), Йосиф Зісельс, голова Конфедерації єврейських організацій і общин України (Україна), Мирослав Попович, директор Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України (Україна), Галина Акерман (Франція), Лєв Гудков, директор Аналітичного центра Юрія Левади (Росія), Торніке Ґордадзе, професор політології у Інституті перспективних досліджень в галузі національної оборони Франції (IHEDN) (Грузія), Мішель Єльчанінов, головний редактор щомісячника «Philosophie Magazine» (Франція), Юрій Логуш, президент Київської школи економіки (Україна), Оксана Продан, виконавчий директор Центру захисту підприємців (Україна), Наталія Попович, президент консалтингової агенції PRP Group (Україна), Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті, Віталій Портніков, журналіст, Микола Княжицький, голова Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України, Кшиштоф Становський, голова правління Фонду за міжнародну солідарність (Польща), Вітаутас Ландсбергіс, політик, перший президент Литви та інші.