Український інститут національної пам’яті (УІНП) разом із полтавським телеканалом «Місто+» презентували для телеглядачів Полтавщини відео з проєкту «Жінки, які загинули за Україну». Зокрема, 8 і 9 червня в ефірі телеканалу відбувся показ документального фільму про уродженку міста Миргород на Полтавщині, старшого солдата Збройних сил України Ярославу Никоненко. Проєкт «Історії жінок, які загинули за Україну» започаткував Жіночий ветеранський рух за підтримки УІНП.
Цикл із восьми відео про жінок, які загинули на сучасній російсько-українській війні, створив Жіночий ветеранський рух за підтримки Українського інституту національної пам’яті. За допомогою проєкту учасниці руху розповідають про загиблих посестер і віддають їм шану, а також пробують розкрити позицію жінки, яка добровільно пішла на війну захищати свою країну. Відео, зокрема, оприлюднювалися на сторінках Жіночого ветеранського руху та УІНП у соціальних мережах. Героїнями циклу стали Ярослава Никоненко, Наталія Хоружа, Яна Червона, Сабіна Галицька, Ірина Шевченко, Олеся Бакланова, Катерина Носкова та Клавдія Ситник. Цими відео учасниці Жіночого ветеранського руху розповідають про полеглих посестер, з якими товаришували, вчились військовій справі, разом служили у Збройних силах, захищаючи Україну від росіян. Вони не просто пригадують, якими були загиблі посестри, але намагаються пояснити, чому та як вони зробили такий вибір — добровільно піти захищати свій народ, з позиції жінки, яка пішла на війну.
Довідково: Ярослава Сергіївна Никоненко (25 серпня 1983 — 15 жовтня 2019) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Народилася 1983 року в місті Миргород на Полтавщині. Вона — донька Сергія Никоненка, бійця батальйону «Айдар», який у 2015 році загинув у зоні АТО після обстрілу російськими «Градами» села Трьохізбенка в Луганській області. Від початків російсько-української війни Ярослава разом з батьком та сестрою займалася волонтерством. У 2018 році вступила на військову службу за контрактом — до Окремого президентського полку; старший солдат. Була відряджена в зону боїв.15 жовтня 2019-го загинула в пообідню пору на бойовому посту поблизу міста Мар’їнка — від влучання кулі ворожого російського снайпера у голову. Після прощання у столичній військовій частині похована у Миргороді — поруч із батьком, на Алеї Героїв. Указом Президента України № 804/2019 від 5 листопада 2019 року за «особисту мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій, зразкове виконання військового обов’язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
