21 березня на засіданні Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування у межах виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» було вирішено винести на розгляд Верховної Ради сім нових назв. Шість із них (Калинівка, Пологи, Мирне, Петренки, Майдан, Єднання) – це пропозиції від самих громад, ці назви затверджувалися після громадських обговорень на сходках селян, на сесіях міських і сільських рад. А от село Першотравневе у Пирятинській міській громаді Лубенського району Полтавської області можуть перейменувати на Перевідне. Це пропозиція Українського інституту національної пам’яті (УІНП).
«Поява назв географічних об’єктів на базі поняття «1-е травня» (рос. «1-е мая»), жодним чином не пов’язана з розвитком питомо української топонімії, а була втіленням російської імперської політики радянського зразка. Після завоювання більшовицькою Росією Української Народної Республіки новітня імперська влада поширила на територію України відзначення 1 травня як одного з основних більшовицьких свят. Отже, святкування цього дня набуло політичного та ідеолого-пропагандистського забарвлення, тісно поєднаного з ідеєю відновлення засобами топоніміки єдиного російського імперського простору. Так, згідно з Декретом Ради народних комісарів РСФРР від 14 квітня 1918 р., „Особливій Комісії з народних комісарів просвіти і майна республіки доручається невідкладно підготувати декорування міста в день 1-го травня та заміну написів, емблем, назв вулиць, гербів і т. п. новими, що відображають ідеї й почуття революційної трудової Росії“. На території України масштабні перейменування на честь „пролетарського“ свята стали яскравим прикладом масової ідеологічної топонімічної номінації, спрямованої на глорифікацію пролетаріату як гегемона класової боротьби, рушійної сили Жовтневого перевороту 1917 р. та майбутньої „світової революції“, а гасло „Пролетарі всіх країн, єднайтеся!“ стало незмінним елементом державного герба відновленої вигляді СРСР Російської імперії та союзних радянських республік. Станом на сьогодні в Україні лише назв населених пунктів, пов’язаних із глорифікацією «пролетарського свята», зафіксовано понад 60, а кількість об’єктів топонімії населених пунктів, названих на честь 1 травня, станом на кінець 2018 року становила майже 600»,— говориться фаховому висновку Експертної комісії УІНП.
У Пирятинській громаді підійшли до виконання закону і рекомендацій УІНП формально, проголосувавши за назву «Травневе». В Україні сотні назв сіл Первомайське або Першотравневе, і чомусь у багатьох громадах вирішили йти таким же простим шляхом. Але у Комітеті ВР відхиляють назви «Травневе», парламентарі логічно вважають, що немає жодного сенсу у безглуздому штампуванні по всій Україні «Травневих» замість «Першотравневих». Оскільки Пирятинська громада не подала вмотивовану назву, то це зробив УІНП. Як центральний орган виконавчої влади Інститут нацпам’яті отримав на це право після 27 січня ц.р. – згідно з деколонізаційним законом.
На нараді УІНП підтримали пропозицію представника УІНП в Полтавській області Олега Пустовгара. Цю пропозицію Інститут нацпам’яті передав до вказаного вище Комітету Верховної Ради. На його засіданні і було затверджено назву «Перевідне».
Річка Перевід
«Село Першотравневе» розташоване на правому березі річки Перевід. Вона протікає у межах Прилуцького району Чернігівської області, Згурівського району Київської області та Пирятинського району Полтавської області. У долині річки Перевід розташований Березоворудський парк – визначна українська пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Річка Перевід – це права притока річки Удай (басейн Дніпра). Отже, назва села буде похідною від назви цього гідроніму», – пояснив Олег Пустовгар.
