Юрій Щур
Справа-формуляр №1109 на уродженця Великоолександрівського району Херсонської області Григорія Гарькавого була заведена у жовтні 1952 року Драбівським райвідділом МГБ Полтавської області (з 1954-го район перебуває у складі Черкаської області). Підставою для заведення справи стала інформація агентів «Акімова» та «Лампи», що Гарькавий під час німецької окупації у селі Сталінівка (тепер – Яворівка Драбівського району) працював директором школи та підтримував зв’язки з націоналістами Миколою та Павлом Рубанами. У січні 1942 року брав участь у нараді ОУН в селі Ковалівка Драбівського району. Серед інших питань, на тій нараді розглядалося питання створення мережі ОУН на території сучасного Драбівського району.
Співробітники МГБ володіли інформацією, що після вказаної наради Гарькавий у своєму селі створив оунівський осередок, куди залучив вчителів Надію Костенко, Олександра Мартиневича, Надію Крисенко, Акіліну Величко та Олександра Павленка. Останній, крім того, був призначений керівником сільського осередку товариства «Просвіта» та активно працював на цій ниві.
У той час, коли заводилася справа-формуляр, Олександр Павленко продовжував працювати у Драбівській школі й через сестру Марію підтримував зв’язки з братом Михайлом. Останній був для совєтських органів державної безпеки «відомою» особою ще з 1921 року, від дати свого першого арешту за український націоналізм. На розробку сімейних, а можливо і політичних, зв’язків Павленків у листопаді 1952 року було скеровано агента Драбівського РВ МГБ «Акімова».
Крім того, в розробку вводився кваліфікований агент УМГБ Полтавської області «Федоровський», шляхом переводу його з Полтавського району до Драбівської школи. Разом з 2-м Відділенням МГБ УССР розроблявся план рейду у Драбівський район агента «Коваленка» (співробітника Київського педінституту) під приводом перевірки шкіл Драбівського району від міністерства освіти.
За результатами попередньої розробки, було встановлено, що окрім Павленка, Гарькавий підримує зв’язки також ще з рядом осіб:
– Петром Шульженком, збирачем податків періоду німецької окупації, який у 1941 році був виключений з Київського університету за підозрою у націоналістичній діяльності.
– Федором Фурсенком, який у 1939 році був засуджений за націоналістичну діяльність, а під час німецької окупації працював завідуючим крамниці, належав до ОУН і був тісно пов’язаний з Миколою Рубаном.
– Василем Митявським, який у 1942-1945 роках перебував у Німеччині, де підтримував зв’язки із учасниками українського націоналістичного руху.
За донесеннями агентів «Акімова» та «Лампи», всі ці чоловіки регулярно збиралися у помешканні Павленка й обговорювали життя в СССР тощо. Співробітники МГБ підозрювали, що крім іншого, під час цих зустрічей могли обговорюватися питання діяльності ОУН.
Розробка справи-формуляра вимагала активізації. В розробку вводилися нові агенти, зокрема колишні члени місцевих клітин ОУН, особисті знайомі Гарькавого, «Полярний» та «Власенко». Останній, щоправда, діяв мляво й загалом надавав Гарькавому позитивні характеристики. Тим самим, дав привід співробітникам МГБ підозрювати його у веденні подвійної гри.
Паралельно з цим, до архівів МГБ надсилалися запити на ознайомлення із справами засуджених членів ОУН Драбівського району, а також тогочасних знайомих Гарькавого. Усе їхнє листування було поставлене на перлюстраційний контроль. Активізували пошуки вчителів-оунівців, залучених Гарькавим, які виїхали напередодні відновлення совєтської влади.
Розробка справи-формуляра №1109 здійснювалася у напрямку викриття організованої націоналістичної діяльності, зв’язків з підпіллям ОУН на Західній Україні та іноземними розвідорганами.
У березні 1953 року у розробку був введений кваліфікований агент Петро Кравченко («Біб»), завербований ще у 1948 році. Задля того, щоб бути в оточенні Гарькавого, «Біб» був переведений до Різдвянської школи Драбівського району. Куратори агента з МГБ направляли його до школи, не конкретизуючи персону розробки. «Біб» мав завдання вивчати усіх, хто працював у школі, зокрема їхні політичні погляди. Дещо пізніше, отримав конкретне завдання по Гарькавому.
Поступово агент увійшов у довіру до Гарькавого й «розговорив» його. Таким чином, співробітники МГБ отримували інформацію про антисовєтські настрої Гарькавого, його обізнаність про діяльність ОУН та активізацію націоналістичного підпілля на Західній Україні тощо. Та разом із тим, об’єктивних даних та доказів організованої діяльності Гарькавого та його оточення отримано ще не було.
Влітку 1953 року розробка Гарькавого ускладнилася. 15 червня він виїхав до селища Драбово, де проживали батьки дружини. У цей же час агенти «Біб» та «Акімов» виїхали до Полтави на сесію заочників педагогічного інституту й брати участі у розробці не мали можливості. Управління МГБ намагалося перевірити поведінку Гарькавого, направивши до нього «Біба», під виглядом випадкової зустрічі по дорозі до родини. Нових даних про Гарькавого агентом добуто не було. Справа відверто заходила у «глухий кут». Крім того, «Біб» дізнався, що об’єкт справи-формуляра висловлював наміри переїхати на проживання до родичів у Херсонську область. За таких умов, опікуватися ним вже мали місцеві співробітники МГБ.
