Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели наукову конференцію «Українські національні первні: трипільська цивілізація».
У вступному слові завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич висловив такі світоглядні думки про трипільську цивілізацію в контексті української національної історії:
потреба усвідомлення давньої історії – визначальна в триванні нації;
потреба творити український світ в первісній традиції, яку нам дав Бог, беззаперечна для подальшого збереження української ідентичності;
потреба пізнавати культуру Трипілля, тлумачити знаки та символи наших далеких предків особливо важлива для нинішнього шляху української історії і сповнення історичної місії української нації;
український світогляд та українська ідентичність значною мірою незмінні впродовж тисячоліть тривання нашої нації від часів Трипілля – тому є потреба пізнати себе у трипільській культурі, якими нас створив Бог: за Леонідом Білецьким «наблизитись … безпосередньо до душі української нації, відчути … тремтіння національного духа… у … первісній вірі українського народу».
Доповідач навів також висловлювання про трипільську культуру археолога Вікентія Хвойки, відкривача трипільської культури, та ідеолога українського націоналізму Юрія Липи:
«Народ, який витворив ці пам’ятки, не міг зникнути безслідно. Це саме та галузь арійського племені, якій слушно належить ім’я протослов’ян і нащадки якої заселяють ще й досі Південно-Західну Русь»,
«З цих первнів і домішок української раси вибираємо первень найдавніший як доказ тривалості раси, її безперервного володіння своєю землею впродовж тисячоліть. Цей первень є підложжям української раси, бо творить з антропологічного боку 60-70 (Щербаківський подає 90) відсотків української раси… Це протоукраїнський народ трипільської культури, трипільці, як звуть його українські вчені».
Промови на конференції виголосили: доктор історичних наук Петро Шкраб’юк «Трипільська цивілізація в історії української нації»; кандидат мистецтвознавства Романа Мотиль «Трипільська культура: артефакти, знаки, символи»; доктор мистецтвознавства Роман Одрехівський «Символ нескінченності у трипільців»; дослідник давньої української літератури Павло Салевич «Трипільські основи дохристиянського світогляду українців»; кандидат технічних наук Василь Багрійчук «Ярове жито та інші злаки в культурі трипільців»; редактор журналу «Наша спадщина» Андрій Левик «Трипільська культурна спадщина: питання її збереження і популяризації»; культурний діяч Юрко Антоняк «Божественна мова трипільців»; кандидат технічних наук Михайло Яворський «Древні культури в цивілізаційній місії народів»; культурна діячка, медик Зоряна Іванків «Культ здоров’я в Трипільській культурі».
Участь в обговоренні теми конференції, окрім уже згаданих учасників, брали доктор технічних наук Роман Базилевич, кандидат філологічних наук Ольга Антоник, художник Ігор Копчик, громадські діячі Іван Вівчарівський, Олег Подвірний та інші.
