Національна пам’ять як культурний код: у Полтавській академії неперервної освіти провели «круглий стіл»

«Наука, освіта, ідеологія: пам’ять як культурний код і чинник розвитку нації» – так називався круглий стіл, який кафедра філософії і економіки освіти Полтавської академії неперервної освіти (ПАНО) ім. М.В. Остроградського присвятила Дням науки і Європи в Україні та Дню музеїв. Освітяни-науковці, методисти та вчителі-практики, філософи і викладачі історії, представники музеїв з Полтавщини та Харківщини, тренери з міжнародного гуманітарного права, музейники й Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті. (УІНП) мали на меті осмислити взаємозв’язки науки, освіти, ідеології та національної пам’яті як важливих складових культурного коду, який формує національну ідентичність та сприяє розвитку і процвітанню нації.

Засідання відкрив Вадим Пилипенко, перший заступник директора ПАНО ім.М.В. Остроградського, кандидат педагогічних наук. Він наголосив: «Сьогодні ми говоримо про розвиток нації, нашу ідентичність і самосвідомість. Наша академія бере участь у розробці Концепції національно-патріотичного виховання у Полтавській області, влаштовує патріотичні навчально-виховні заходи, обласний ярмарок кращих розробок уроків та заходів з елементами військового спрямування».

Напрямками роботи «круглого столу», що пройшов у змішаному (онлайн/офлайн) режимі було обрано таку тематику:

  • Філософські проблеми сучасної освіти у руслі розвитку національної пам’яті.

  • Філософське осмислення Нової української школи як чинника формування культурного коду нації.

  • Культура історичної пам’яті та її вплив на суспільство.

  • Ідеологія розвитку сучасної молоді в умовах воєнного стану.

  • Роль історичної пам’яті у формуванні ідентичності: як спогади про минуле впливають на те, як люди розуміють себе та свою національну ідентичність.

  • Вплив ідеологій на розвиток національної пам’яті.

  • Пам’ять як засіб збереження культурних цінностей: розгляд можливостей збереження та передачі культурних традицій через покоління за допомогою пам’яті.

  • Відображення української ментальності та ідентичності у творчості Г.С.Сковороди 

  • Роль музеїв у збереженні і передачі культурної спадщини.

Актуальність комплексного підходу та розробки стратегічних рішень щодо сучасних викликів у питаннях, які стосуються історичної пам’яті, ідеології та освіти висвітлила у своєму виступі Тетяна Бондар, кандидат філософських наук, завідувач кафедри філософії і економіки освіти. Підкреслила вагу самоусвідомлення нації і очищення від шаблонів тоталітарного минулого, а також розуміння тактики й ідеології російського ворога та цілеспрямоване протистояння їхнім мислевірусам. Спікерка відзначила, що не випадково на захоплених територіях окупанти передусім завозять свої підручники, програми і вводять російську мову навчання, а все інше – знищують: «Збройною агресією ворог ставить під загрозу не лише територіальну цілісність України, але перш за все прагне знищити нас як націю, народ, що має інші цінності, культуру та історію. В наших умовах збереження історичної пам’яті та культурного спадку разом із активною просвітою (розвитком критичного мислення, медіа- та історичної грамотності громадян) стає актом опору та самоідентифікації»

Питання історичних знань як чинника формування національної пам’яті та національної ідентичності в умовах війни, деколонізацію і зміну свідомості поколінь розкрила у ґрунтовному виступі Людмила Бабенко, професор, доктор історичних наук, завідувач кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету, почесний краєзнавець України.

Про соціальні аспекти сталого розвитку в суспільстві змін, а також важливість активної соціальної позиції студентської молоді розповіла Лариса Грень, доктор наук з державного управління, професор кафедри педагогіки та психології управління соціальними системами ім. акад. І.А.Зязюна НТУ «ХПІ». Доповідачка торкнулася тематики освітніх перспектив для випускників.

Особливості духовно-морального розвитку сучасної молоді в реаліях сьогодення, кліпове мислення, повага до вчителя та необхідність стратегічних освітніх рішень були розглянуті у виступі Станіслава Сапожникова, д. пед. н., професора кафедри інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи Університету імені Альфреда Нобеля. «Ми повинні чітко сформулювати, які саме цінності хочемо виховувати у молоді. Сьогодні маємо справу з постлюдиною, підходи до формування духовності/моральності якої мають бути кардинально іншими», – зауважив спікер.

Питання філософії проєктування і реалізації індивідуальної освітньої траєкторії педагога в умовах війни, а також важливість розробки експериментальної моделі такої траєкторії для вчителя проаналізував у виступі Віктор Стрельніков, д. пед. н., професор кафедри філософії і економіки освіти ПАНО ім. М.В. Остроградського.

Про нескорений дух українства, життєву позицію Григорія Сковороди та мужнього колективу Національного літературно-меморіального музею Г.С.Сковороди, який був розбомблений (але не знищений!) окупантами, розповіла присутнім Ганна Ярміш, завідувач науково-освітнього відділу музею, який не припиняє роботу попри ситуацію.

«Головним завданням Григорія Сковороди як педагога було виховання мислення, формування вільної людини, що любить свою землю. Ми створили арт-хаб “Ліберті” і готові продовжувати національно-патріотичне виховання, засноване на вченні Григорія Савича. Адже духовна зброя сильніша за тілесну. Віра народу в те, що ми єдині, нація, і повинні захистити свободу, свою землю і свої цінності – це найпотужніша зброя», – підкреслила спікерка.

Продовжила тему культурної спадщини і наступності у “Роздумах про українськість Гоголя” Катерина Чернова, старший науковий співробітник Національного музею-заповідника М.В.Гоголя, яка розповіла про міцне духовне й національне коріння письменника та його любов до України.

Тему збереження історичної пам’яті в умовах війни та роль міжнародного гуманітарного права розкрила у своїй презентації Тетяна Ланевська, старший викладач кафедри філософії і економіки освіти ПАНО ім. М.В. Остроградського.

І фундаментальним тематичним завершенням обговорення теми збереження національної пам’яті, протидії інформаційно-кульутрним впливам російського імперіалізму та актуальніст деколонізації свідомості та публічного простору став виступ “Національна пам’ять: що це таке і чому це важливо” Олега Пустовгара, представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області, співробітника Управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах УІНП.

Наприкінці круглого столу учасники ухвалили проєкт рекомендацій, який було укладено на основі пропозицій, запропонованих спікерами напередодні та в день його проведення.

Сергій Дудко, к.пед.н., заступник директора ПАНО ім. М.В. Остроградського, висловив вдячність усім доповідачам за плідну роботу та вручив подяки від керівництва академії.

Для ширшого обговорення педагогічною громадськістю матеріали заходу планується опублікувати у всеукраїнському науково-методичному журналі для педагогів “Постметодика” (https://pano.pl.ua/postmetodika).

Тетяна Бондар, Ірина Дика

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа