Осип Мащак
Український націоналізм виріс органічно з потреби захисту нації і здобуття держави. Він не є засадничо ні політичною програмою, ані політичною концепцією. Він є світоглядом, вірою, що в основу політичного думання і чину кладе ідею та інтерес нації.
Як своєрідна віра, а за визначенням Дмитра Штикала – релігія, має свій Катехизм, Символ віри, який складається з Декалогу авторства Степана Ленкавського, 12 прикмет характеру авторства Ярослава Старуха, Гімну ОУН авторства Олеся Бабія, 44 правил життя українського націоналіста авторства Дмитра Мирона «Орлика» і Молитви українського націоналіста авторства Осипа Мащака.
«Україно, Свята Мати Героїв, зійди до серця мого, прилинь бурею вітру кавказького, шумом карпатських ручаїв, боїв славного Завойовника Батька Хмеля, тріумфом і гуком гармат Революції, радісним гомоном Софійських Дзвонів. Нехай в Тобі відроджуся, славою Твоєю опромінюся, бо Ти, все життя моє, бо Ти, все моє щастя.
Задзвони мені брязкотом кайданів, скрипом шибениць в понурі ранки, принеси мені зойки катованих в льохах і тюрмах, і на засланні, щоб віра моя була гранітом, щоб росло завзяття, міць, щоб сміло я йшов у бій так, як ішли герої за Тебе, за Твою славу, за Твої Святі Ідеї; щоб помстити ганьбу неволі, потоптану честь і глум катів Твоїх, невинну кров помордованих під Базаром, Крутами, в Кінґірі і Воркуті, геройську смерть героїв Української Нації, Української Національної Революції – полковника Євгена Коновальця, Басарабової, Головінського, Шухевича, Бандери та славну смерть Данилишина і Біласа, і тисяч інших незнаних нам, що їх кості порозкидані, або тайком загребані.
Спали вогнем життєтворчим всю кволість у серці мойому. Страху нехай не знаю я, не знаю, що таке вагання. Скріпи мій дух, загартуй волю, у серці замешкай мойому! У тюрмах і тяжких хвилинах підпільного життя, рости мене до ясних чинів. В чинах тих хай знайду я смерть солодку, смерть в муках за Тебе. І розплинуся в Тобі я, і вічно житиму в Тобі ВІДВІЧНА УКРАЇНО, МОГУТНЯ І СОБОРНА!»
Осип Мащак «Мак» народився 22 грудня 1908 року, Крайовий Провідник ОУН на західно-українських землях (липень 1934 – серпень 1934).
Навчався в Перемиській гімназії, а згодом у «Львівській політехніці» на хімічному факультеті. Цей навчальний заклад не встиг закінчити, бо був заарештований польською поліцією.
Під час навчання вступив до ОУН, став автором «Молитви українського націоналіста», яку написав у 1936 році в тюрмі, за легендою – власною кров’ю.
Засуджений на Львівському процесі до 15 років ув’язнення. Вийшов на волю 9 вересня 1939 року.
У 1948 році Провід Закордонних частин ОУН висилає його на працю в США. Помер в Нью-Йорку 20 грудня 1976 року.
Сергій Вересень
