Іван Главний (20.01.2000 — 09.11.2026)
Уродженець села Сомівка Харківської області.
Навчався у Сомівській філії комунального закладу «Зачепилівський ліцей» Зачепилівської селищної ради Берестинського району Харківської області, а згодом — у професійно-технічному училищі №88 селища Магдалинівка Дніпропетровської області.
Зі слів рідних, Іван був доброю, щирою, життєрадісною та надзвичайно світлою людиною. Вирізнявся відкритістю, товариськістю та позитивним ставленням до життя, завжди був цікавим співрозмовником. Захоплювався риболовлею, любив природу й активний відпочинок, приділяв увагу фізичній активності.
Був учасником Операції Об’єднаних сил.
Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів продовжив боронити територіальну цілісність і суверенітет України на Донецькому та Луганському напрямках у складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» Сухопутних військ Збройних Сил України.
Нагороджений відзнакою командувача військ оперативного командування «Схід». В Івана Главного залишилися мати, син, брат, сестра та родина.
Любомир Гідей (21.08.1977 — 26.03.2024)
Уродженець села Шоломиничі Львівської області.
Навчався у Шоломиницькому закладі загальної середньої освіти І ступеня Городоцької міської ради Львівської області. Згодом здобув професію тракториста-машиніста широкого профілю в державному навчальному закладі «Погірцівське вище професійне училище». Пізніше продовжив навчання у Рівненському вищому професійному училищі Департаменту поліції охорони.
Проходив строкову військову службу.
Працював у сфері будівництва на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Любомир був щирою, турботливою, відповідальною та життєрадісною людиною. Вирізнявся наполегливістю, товариськістю та позитивним ставленням до життя. Був люблячим сім’янином, завжди піклувався про своїх близьких. Захоплювався спортом і музикою, грав на музичних інструментах та любив тварин.
Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність і суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
У Любомира Гідея залишилися мати, дружина, донька, син, дві сестри, брат та родина.
Олег Чверенко (07.04.1969 — 02.11.2026)
Уродженець міста Борислав Львівської області.
Навчався у Бориславському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Бориславської міської ради Дрогобицького району Львівської області. Згодом здобув професію електрогазозварника у закладі професійної (професійно-технічної) освіти «Бориславський центр професійної освіти».
Проходив строкову військову службу.
Працював водієм автотранспортних засобів у товаристві з обмеженою відповідальністю «НЕО-ТРАНС».
Зі слів рідних, Олег був активним, веселим і життєрадісним чоловіком, люблячим сином, батьком, братом і чоловіком. Любив життя та Україну. Цікавився історією України й своїх предків, мав активну проукраїнську позицію, був справжнім націоналістом. Слова із «Заповіту арійської людини» вважав своїм життєвим кредо. Серед улюблених пісень — «Тихо прийшов, тихо пішов».
Був учасником АТО.
Продовжив боронити територіальну цілісність та суверенітет України під час битви за Київ, на Південно-Слобожанському та Херсонському напрямках у складі 67-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України та 140-го окремого центру спеціального призначення Сил спеціальних операцій Збройних Сил України. Згодом проходив військову службу у складі військової частини А4001 та Стрийського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Нагороджений відзнакою голови Львівської обласної військової адміністрації — нагрудним знаком «Доброволець», медаллю «За оборону рідної держави», медаллю «За гідність та патріотизм», медаллю «За відданість боротьбі», нагрудним знаком «Боєць/ветеран ДУК ПС 2014» та орденом «Лицарський хрест добровольця».
В Олега Чверенка залишилися мати, дружина, сини, донька, сестра, побратими та родина.
Прощання з Любомиром Гідеєм розпочнеться о 9:30 в храмі Володимира і Ольги, вул. Симоненка, 5.
Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають захисників на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна).
