На зламі ХХ – початку ХХІ століть відбулися кардинальні зміни в історіографії українського визвольного руху. Якщо раніше виходили здебільшого узагальнюючі праці, то сьогодні з’являються дослідження, присвячені його окремим аспектам чи особливостям. До таких робіт належить і праця Василя Ільницького «Карпатський край ОУН в українському визвольному русі (1945–1954). – Дрогобич, 2016». На сучасному етапі розвитку українського суспільства значно зріс інтерес до проблематики визвольного руху 1920–1950-х рр. Це зумовлено не лише суспільно-політичними обставинами, але й науковими – відкриттям архівів та потребою опрацювати значний джерельний масив. Новизна дослідження В. Ільницького посилюється й регіональним аспектом: цілісно розглянуто історію діяльності підпільних структур ОУН окремого краю, які охоплювали територію нинішніх Закарпатської, Івано-Франківської (без Рогатинського та північної частини Галицького районів), Чернівецької та південної частини Львівської областей (Дрогобицький, Сколівський, Старосамбірський, Стрийський і Турківський райони, південно-західна частина Миколаївського, центральна і південна частина Самбірського районів). Осмислення даної теми дає змогу простежити діяльність Карпатського краю ОУН, який посідав особливе місце (зв’язки із Закордонними частинами ОУН, базування підрозділів Проводу) у визвольному русі.
Доцільно відзначити розлогу джерельну базу, яка налічує 1137 позицій та опирається на архівні фонди України, публікації документів та інші носії інформації. Робота написана на виявленій і опрацьованій, недоступній до недавнього часу для багатьох дослідників, джерельній базі, та введенні цих документів і матеріалів у науковий обіг.
У першому розділі В. Ільницький показав персональний внесок своїх попередників, у тому числі й зарубіжних дослідників, у розробку окресленої проблематики. Це дало йому змогу сформулювати власну історіографічну концепцію.
У третьому розділі розкрито структуру, чисельність, організаційно-кадрову роботу і зв’язки, пропагандистську, Служби безпеки та бойову діяльність, господарське забезпечення, санітарну і суспільну опіку, етнонаціональну політику, зміну тактики (кінець 1940 – початок 1950-х рр.). Четвертий розділ висвітлює процес формування відділів УПА, відносини між УПА та ОУН, Військово-польову жандармерію, підбір і навчання кадрів, політвиховання, озброєння і матеріально-технічне забезпечення, збройні дії.
До п’ятого розділу включено такі проблеми, як соціальний портрет українського повстанця, морально-психологічний і фізичний стан, конфліктні ситуації, духовенство і духовна опіка, побут, конспірація, родина повстанця. Шостий розділ розкриває питання організації та структури репресивно-каральних органів, функціонування винищувальних батальйонів, особливостей чекістсько-військових операцій, агентурної праці, діяльності легендованих агентурно-бойових груп, використання спецзасобів та компрометації, інформаційно-ідеологічних засобів боротьби та публічних форм покарання, репресивно-депортаційних заходів.
Автору вдалося з максимально можливою точністю з’ясувати зміни у територіальних, а відтак і керівних структурах Карпатського краю ОУН, встановити понад сто осіб, які працювали провідниками та референтами шести окружних та крайового проводів, з’ясувати їхні справжні прізвища, імена та біографічні дані (причому щодо окремих вперше). Проаналізовано форми і методи пропагандистської (вказано соціальні об’єкти націоналістичного інформаційного впливу, а також його окремі результати), виокремлено основні напрямки бойової та господарської діяльності ОУН у Карпатському краї. Оригінальністю відзначається розділи, в яких розглядаються особливості побуту, морально-психологічного клімату, площини, в яких виникали конфлікти. Також детально розкрито механізм боротьби радянських спецорганів з націоналістичним підпіллям у Карпатському краї, зокрема, висвітлено розмаїття спецзасобів, що застосовувалися структурами МВД і МГБ у протистоянні з ОУН та УПА.
Висновки підкреслюють важливі моменти розкриття особливостей функціонування Карпатського краю ОУН, його ролі та місця в українському визвольному русі 1940–1950-х рр. і є корисними як з точки зору інформаційного наповнення історії України, так і з практичного погляду, враховуючи неспокійну ситуацію на східних теренах нашої держави.
Дана праця виграла б, якби більш цілісно було висвітлене питання міжнаціональних відносин на теренах Карпатського краю ОУН у період Другої світової війни. На цій території мали місце збройні акції у польсько-українському протистоянні. З-поміж джерел можна було б більше представити матеріали Архіву Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області, оскільки там, власне, зберігається значна кількість архівно-кримінальних справ на керівників Карпатського крайового, окружних, надрайонних і районних проводів ОУН. Варто було б окремий розділ присвятити долям полонених, засуджених членам націоналістичного підпілля та їхнім родинам після відбуття покарань. Проте висловлені зауваження жодною мірою не применшують наукової цінності дослідження.
Автор провів значну наукову, пошукову і аналітичну роботу з метою реконструювання діяльності Карпатського краю ОУН (1945–1954). Сподіваємося, що майбутні публікації і праці Василя Ільницького збагатять українську історіографічну науку.
Микола Посівнич
