У Конотопі, на Сумщині, відкрили меморіальну дошку Григорію Скибі. Це видатний революціонер, голова Проводу ОУН (р) на Конотопщині. Ветеран Армії УНР, він боровся за незалежність України загалом 30 років. Поруч із Семеном Сапуном – провідником ОУН (р) у місті Суми, – це найпомітніша постать українського збройного підпілля на півночі країни.
«Григорій Скиба – це людина-епоха. Він пройшов через горнило Першої світової, як козак Армії УНР взяв участь у збройній боротьбі за незалежність України у 1920-их роках, разом з українським військом потрапив до таборів інтернованих в Польщі. Зрештою – повернувся до України, на рідну Конотопщину», – розповідає про постать провідника ОУН (б) в Конотопському краї Павло Подобєд, керівник благодійного фонду «Героїка». Саме він знайшов дані про Григорія Скибу в архівах СБУ, а відтак це стало відкриттям нової сторінки в історії бандерівського руху на Сумщині.
До нього подібна удача спіткала лише історика-архівіста Геннадія Іванущенка, який майже двадцять років тому відкрив постать провідника ОУН (р) у Сумах Семена Сапуна. Показово: і перший, і другий герой були знищені традиційним комуно-гітлерівським «тандемом»: Скибу замучили москалі, Сапуна спалили німці.
У церемонії відкриття дошки у Конотопі взяв участь міський голова Артем Семеніхін. Він ветеран уже Нової Московсько-Української війни: «Григорій Скиба – непересічна людина, з цілісним націоналістичним світоглядом. Хоч його виховання пройшло у звичайному козацькому селі Дептівка, він чітко знав хто ворог – Московщина, і знав, що боротьба з нею може тривати століття».
Справді, під час Другої світової війни, працюючи у Кривому Розі, козак та ОУН-івець Скиба засвоїв Декалог націоналіста, де сказано: «Здобудеш українську державу, або згинеш у боротьбі за неї».
Як окружний провідник Організації в Конотопі, Скиба провадив боротьбу з червоними москалями до арешту 1946 року. Власне, сам арешт відбувся тому, що Григорій Скиба разом із братом Яковом сформував дієві бойові групи, завданням яких була боротьба з «хлібоздачами», депортаціями молодняка на шахти Донбасу та розгортанням чергового, третього Голодомору 1946-47 років.
Саме тоді спецгрупа Конотопського МГБ СССР вирішила діяти – до того часу вона вже мала повну інформацію про плани Скиби і вичікувало з арештом з однієї причини: використовувало групу Скиби як приманку для розкриття інших підпільників. На жаль, це їм частково вдалося – фактично, сам того не знаючи, Скиба на той час очолював фальшиву ОУН, створену чекістами через завербованого у Києві петлюрівця.
Окупаційна влада присудила Скибі концтабори ГУЛАГ – 15 років. Це був фактично смертний вирок для вже літньої людини. Але і це випробування Скиба пройшов із честю – він лишається переконаним самостійником до самої смерті в більшовицькому концентраційному таборі. Гине там на початку 1950-их років.
На жаль, на відкриття меморіальної дошки не прибули земляки Григорія Скиби – мешканці села Дептівка Конотопського району. Сільраду офіційно запрошував і конотопський міський голова, і дирекція Інституту національної пам’яті Кабінету Міністрів України. Але все марно.
«Схоже, теперішнє село ще перебуває у забобонному страху перед Московщиною, яка може жорстко покарати за прямий хребет і пам’ять про своїх героїв, – припустив краєзнавець Ростислав Мартинюк. – Дептівка до останнього берегла бюст терориста Лєніна у центрі села – поки його не розбили під час Революції Гідності, мляво проходить декомунізація, місцева церква контролюється Московським патріархатом, де попом – колишній кримінальник та патріот Російської Федерації».
Очільник прес-служби Голови Верховної Ради України Андрій Ковальов, який теж був присутній на відкритті меморіальної дошки в Конотопі, пообіцяв: буде створено низку публіцистичних матеріалів про бандерівське підпілля сходу України, людям допоможуть відновити свою історичну пам’ять.
Зокрема, за домовленістю із конотопською міської владою готується справжнє журналістське розслідування про Григорія Скибу, ОУН на Конотопщині та терор Московії. Тим більше, з’являються нові дані про боївки УПА в околицях Конотопу – остання діяла під керівництвом братів Лузанів до 1950-их років, наголошує Артем Семеніхін. Списками Вільного козацтва, біографіями діячів антимосковського підпілля Конотопу займається відомий прилуцький історик Вихтор Моренець.
Серед практичних завдань містян: оновлення експозиції Конотопського краєзнавчого музею, де мають з’явитися якісні стенди про боротьбу ОУН-УПА та Третій Голодомор, а також археологічні розкопки в місцях масових поховань жертв МГБ СССР – вони виявлені зовсім недавно. Міська влада вже готує відповідну дозвільну документацію.
Фото: (підпис) Меморіальна таблиця з петлюрівських хрестом заслуги. Автор – скульптор Олександр Михайлицький (м. Київ).
Рой Могилко
