2022 року на державному рівні згідно з Постановою Верховної Ради з ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) пошановується пам’ять видатного уродженця Полтавщини Івана Фальківського (1762-1823). Майбутній вчений, математик, астроном, географ, правознавець, філософ, письменник, педагог, єпископ, ректор Києво-Могилянської Академії народився 260 років тому 8 червня Іван (Іриней) Фальківський народився у селі Білоцерківці, Пирятинської сотні Лубенського полку Гетьманщини.
«Мета російських окупантів знищити українські державність і ідентичність. Це підтверджує навіть побіжний погляд на дії загарбників: обстрілюються і нищаться музеї, бібліотеки та культурні пам’ятки, а на окупованих територіях помітне прагнення заборонити українську мову, навчатися за українськими освітніми програмами, вивчати українську історію і читати українські книги. Відсіч окупантам дають ЗСУ. А відсіч на історичному фронті-це й поширення знань про таких видатних українських інтелектуалів як Іван Фальківський, увічнення їх пам’яті», – переконані у Полтавському офісі УІНП. Тож регіональний представник УІНП у Полтавській області Олег Пустовгар у межах підтримки належного виконання Постанови Верховної Ради ініціював перед виконавчим комітетом Пирятинської міської ради перейменування вулиці міхаїла кутузова у місті Пирятин (російський військовий діяч, генерал-фельдмаршал, учасник франко-російської війни 1812 року, який до Пирятинської громади не причетний жодним чином) на честь свого земляка, а також виготовлення і встановлення меморіальної дошки Івану Фальківському на фасаді школи села Білоцерківка, де народився філософ і яке підпорядковане Пирятинській міській раді.
Довідково, за даними дослідження бібліографа сектору краєзнавчої літератури та бібліографії Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара Надії Требіної:
Іван Фальківський (чернече ім’я Іриней (28.05.1762, с. Білоцерківці Пирятинської сотні Лубенського полку Гетьманщини — 29.04.1823, м. Київ) — науковець, письменник, історик, математик, географ, астроном, єпископ. Народився у сім’ї священика. З 1772 року Іван навчався в академії, 1755 року перервав навчання у класі поетики і поїхав разом з братом до Угорщини, де їх батько отримав посаду священика. За кордоном опановував іноземні мови, в університеті Буди досконало вивчив історію, географію, фізику, астрономію. Через вісім років повернувся у КМА, отримав посаду викладача. 1786 року прийняв чернечий постриг. Протягом 21 року Фальківський викладав у Києво-Могилянській Академії (КМА) більше десяти предметів. У березні 1803 року уродженець Пирятинського краю стає ректором КМА. На думку дослідників, Фальковський «був найдорогоціннішим її надбанням», найобдарованішим серед усіх відомих європейських вчених кінця XVIII–початку XIX ст.
Іриней багато писав. Він — автор псалмів, гімнів, елегій, богословських, історичних, філософських праць, музичних творів, підручників, календарів. Вчений кохався в книгах, при академії створив студентське Вільне піїтичне товариство, метою якого було «повсякденне читання хороших книг». За великою педагогічною і науковою працею Фальковський знаходив час для церковних справ.
З 1795 він — архімандрит декількох монастирів. 1804 року залишив КМА. 24 лютого 1807 року Іринея висвячено на єпископа. Намагався реорганізувати чернече життя, зробити його більш доцільним і корисним, написав «Правила для упорядкування життя монахів».
Мав багато задумів, але помер, як мовиться в епітафії, перед розкритою Біблією «1823 року квітня 29 дня… на каменях в молитві до служби літургійної… Якщо час віддаляється, то справи вічно живуть».
Полтавський офіс УІНП
