Просвітницьке онлайн-зібрання до 70-річчя Кенгірського повстання, про його значення в історії влаштував Український інститут національної пам’яті (УІНП). На офіційному ЮТУБ-каналі УІНП провели онлайн-захід «Танки проти жінок. До 70-річчя Кенгірського повстання», присвячений повстанням у таборах ГУЛАГ. Також співробітники Інституту означили чимало подій, які дають можливість провести паралелі з сучасною народною російсько-українською війною за незалежність України.
Кенгірське повстання https://tinyurl.mobi/3jiko тривало 42 дні – від 16 травня до 26 червня 1954 р. в Казахстані. Воно розкололо моноліт СРСР- Імперії Страху. Тисячі беззбройних в’язнів повстали проти беззаконня і нелюдського існування. Понад 40 днів вони диктували Москві свої вимоги. Більшість організаторів і учасників цього повстання були українці. Їм цього не пробачили й вчинили жорстоку розправу. Попри те, що повстання було придушене, повстанці Кенгіру здобули перемогу, яка своїм значенням перевищувала жертви. Після повстань була здійснена повна реорганізація системи: протягом кількох років звільнили дві третини ув’язнених, виправно-трудові табори (ВТТ) скасували, а в’язнів із ВТТ перемістили до колоній, особливо небезпечних – до тюрем.
Графічне свідчення учасника повстання Юрія Ференчука. «Кров Кенгіра». 1993.
Заступник голови УІНП, кандидат історичних наук Володимир Тиліщак та модераторка цього просвітницького онлайн зібрання, співробітниця Західного міжрегіонального відділу Управління забезпечення політики національної пам’яті в регіонах, представниця УІНП у Волинській області Леся Бондарук наголосили, що цьогоріч, на державному рівні вшановується пам’ять учасників Кенгірського повстання.
З глядачами ЮТУБ-каналу УІНП спілкувалися також Марія Тахтаулова- начальник Північно-Східного міжрегіонального відділу та Уляна Громович-співробітниця Південного відділу Управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах.
Представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар розповів про життєві стежини борця за незалежність Омеляна Суничука, який належав до комітету політичних в’язнів під час Кенгірського повстання політичних в’язнів ГУЛАГу. Леся Бондарук в архіві СБУ Волині знайшла кримінальну справу щодо Омеляна Суничука – члена ОУН і УПА, священника, політв’язня ГУЛАГу. У часи незалежності був неговірким, адже мешкав у місті Комсомольськ (нині Горішні Плавні) на Полтавщині, де бандерівців згадували в контексті радянської пропаганди як «ворогів народу». За його біографією можна зняти блокбастер, і можна вивчати історію України у ХХ столітті. Уперше написати біографію Суничука вдалося завдяки архівним документам та уривками неопублікованого інтерв’ю-спогаду. Олег Пустовгар висловився за увічнення пам’яті Омеляна Суничука у Горішніх Плавнях. «Пора створити тематичний куточок у міському краєзнавчому музеї й назвати вулицю на честь Героя», – сказав пан Олег.
Просвітницьке он-лайн зібрання завершилося переглядом/трансляцією ролика з інформаційного курсу «ГУЛАГ. Історія боротьби».
Ролик присвячений історії боротьби українського народу проти радянської каральної системи – концентраційні табори ГУЛАГ і створений зусиллями УІНП та Міністерства молоді.
За матеріалами офіційного ЮТУБ-каналу УІНП
