Українцям весь час пропонується один і той же політичний набір, але під різними партійними обгортками – толерантне божевілля, соціальний популізм у внутрішній політиці і напівколоніалізм в політиці зовнішній.
А все це є тому, що більшість українців за своїм стилем мислення є наївними реалістами – вони ототожнюють сутність і явище, вважаючи, що речі по суті є такими, якими даються пізнанню в явищах.
Проте єдність сутності та явища не означає їхнього збігу. Це діалектична єдність відмінного: сутність завжди прихована за явищами. Сутність завжди виступає як внутрішній зміст явищ, який прихований від безпосереднього сприйняття.
А ось змінити стиль мислення означає здійснити перехід від сфери сприйняття безпосередньо даного явища до сфери усвідомленої сутності є рухом від уявного до істинного, від симулякру до оригіналу, від неавтентичного до автентичного.
І врешті-решт дати собі відповідь: «Хто та для чого стільки років поспіль нав’язує нам цю владу!».
В Політичному це означає перехід від політики до політичної метафізики, від явищ до сутностей – почати мислити сенсами, принципами та структурами, які лежать в основі конкретної сьогоднішньої політики та економіки. Діяти на випередження.
Концептуально-філософський вимір іншого стилю мислення має полягати не лише в руйнуванні застарілої компрадорської системи, яка повністю дискредитувала себе, а в повному перезавантаженні суспільства.
Тому мова не лише про деградацію традиційних морально-культурних цінностей, втрату національної ідентичності та лицемірство влади. А, в першу чергу, про неприйняття постлібералізму та різноманітного лівацтва у його фрейдо-марксистській обгортці.
А це означає боротьбу за вкорінену в традицію і соціум людину, захист людської ідентичності від будь-яких концептів ліберального бачення індивідуума, перевагу політичного виміру суспільного життя над економічним та ін.
Саме такий стиль мислення дасть відповідь на ті економічно-політичні процеси та виклики, які ставить перед нами ХХІ століття та можливість рішуче відкинути провінційний стан країни.
І тут немає нічого тяжкого – адже стиль мислення це всього лише навички сприйняття та опису реальності, які людина використовує у власній розумовій активності.
Сергій Чаплигін
