
У Міжнародний день пам’яті журналістів 19 листопада проєкт «Україна в огні 2» фіксує важливу меморіальну віху — вихід 150 автентичних фільмів про колег-медійників і кінематографістів, які загинули за свободу України.
Цикл «Остання зйомка» серіалу «Україна в огні 2» сягнув 150 серій — це найбільший у світі аудіовізуальний меморіал, присвячений загиблим медійникам і кінематографістам. Кожна серія — це унікальний однохвилинний фільм-кадр пам’яті, який фіксує частку творчого доробку і людську долю тих, хто не повернувся з війни.
Міжнародний день журналіста (International Journalist’ Day), який також називають Міжнародним днем пам’яті журналістів, започаткований у 2002 році з ініціативи медійних організацій та правозахисників і відзначається щорічно 19 листопада. Це свято вшановує мужність та самопожертву журналістів у всьому світі, які часто ризикують життям, щоб інформувати суспільство та захищати демократичні цінності. Цього дня часто привертають увагу до діяльності журналістів, а також міжнародних інституцій, що захищають права медійників, таких як «Репортери без кордонів» (RSF), Комітет захисту журналістів (CPJ) та Міжнародна федерація журналістів (IFJ).
Також нагадуємо, що раніше в День журналіста, 6 червня 2026 року побачило світ і стало загальнодоступним четверте видання «Остання зйомка» — книжковий альманах проєкту з 285 розширених текстуальних портретів, який разом із «Небесною кіносотнею» формує цілісну меморіальну бібліотеку сучасних українських медіа і кіно.
«Моя місія, її частина — не просто зафіксувати імена колег, а розкрити їх, можливо, для когось відкривши, і зробити це вчасно, зараз, в режимі реального часу війни й детальніше — для нашої історії», — зазначає В’ячеслав Бігун. «Це не просто меморіальна книга — це книга про чин, в якій кожен має шанс знайти мотивацію».
Автор-укладач — відомий кінематографіст, науковець, голова Наглядової ради Української гільдії режисерів, член Європейської та Української кіноакадемій В’ячеслав Бігун.
Цікаві факти з альманаху «Остання зйомка»
· Журналіст Зореслав Замойський вів щоденник окупації Бучі. Його тіло знайшли зі слідами катувань у братській могилі. Він став одним із символів задокументованих злочинів російських окупаційних військ в Бучі.
· Фотожурналіст Макс Левін був не просто вбитий — його холоднокровно застрелили впритул, коли він лежав на землі. Розслідування RSF підтвердило, що це була страта, а не випадковий обстріл.
· Разом із Левіним загинув його друг, фотограф Олексій Чернишев. Його тіло було обгорілим, поряд лежала каністра з-під бензину — ймовірно, його облили пальним і підпалили ще живого.
· У Маріуполі загинули відома письменниця Наталія Харакоз (86 років, перша членкиня Національної спілки журналістів України з Маріуполя, 1971) і оператор Віктор Дєдов, чиє тіло вдалося поховати лише через місяці. Обидвоє загинули внаслідок російських обстрілів.
· Одинадцять Героїв України. Серед полеглих медійників і кінематографістів — 11 осіб, удостоєних звання «Герой України» (посмертно). Серед них — Віктор Гурняк, Андрій Гусєв, Тарас Матвіїв, Ірина Цибух, Віталій Дерех, Олег Зайцев, Сергій Коновал та Максим Кривцов.
· Наймолодший герой книги — Дмитро Яременко (18 років, 6857 днів життя), студент-журналіст, який добровольцем вступив до «Азову» і загинув на Луганщині. Найстарша — Наталія Харакоз.
· Журналіст–«кіборг». Олександр Черніков мав позивний «Репортер» і загинув у боях за Донецький аеропорт у складі 25-ї бригади — один із «кіборгів», який до війни працював репортером на телебаченні в Дніпрі.
· Найтриваліший волонтерський кінопроєкт. Серіал «Україна в огні 2», у межах якого створювався цикл «Остання зйомка», виходить щодня з 1 березня 2022 року й станом на осінь 2026 року налічує понад 1700 серій. Це — безпрецедентний благодійний кіноексперимент у режимі реального часу.
· Міжнародне визнання. Фільм «Остання зйомка» отримав понад 15 нагород і номінацій, зокрема Mobile Journalism Awards (#MojoAwards), відзнаки Міжнародної спілки кіно при ЮНЕСКО та спеціальну нагороду «За меморіалізацію пам’яті загиблих на війні журналістів» на фестивалі «Поза часом».
· Чин триває. Родини загиблих продовжують їхню місію. Наприклад, сестра Руслана Ганущака створила Фундацію документалістики імені Руслана Ганущака, а сестра Миколи Рачка відкрила книгарню-кав’ярню «Герої», втілюючи його мрію.


