Відповідно до статті 19 Конституції України всі органи державної влади та їх посадові особи повинні діяти в порядок і в спосіб, визначений Конституцією і законами України. В свою чергу, повноваження Президента України визначено в статті 106 Конституції України. І попри те, що пункт 31 статті 106 Основного Закону зауважує, що Президент України здійснює й інші повноваження, визначені Конституцією України, але всі вони впираються в стелю саме Конституції.
Такою ж є і правова позиція Конституційного суду України, про що свідчать останні його рішення, зокрема, щодо повноважень Президента України призначати директора Національного антикорупційного бюро України. Точніше, їх відсутності. Саме тому, що не передбачено Конституцією. Так от, жодних повноважень проводити якісь «загальнонаціональні опитування» ані Конституцією, ані будь-яким іншими законами не передбачено. А якщо не передбачено, то це означає, що він діє поза межами своїх повноважень, а відтак з їх перевищенням. Єдине, що віддалено (але настільки віддалено, що можна про це і не згадувати) має подібність до визначених Конституцією повноважень Президента, є проголошення всеукраїнського референдуму «за народною ініціативою». Але для цього мав би існувати сам закон про всеукраїнський референдум, якого на сьогодні не існує! Але всеукраїнський референдум – це не опитування. Як і опитування – не референдум, а якась незрозумілість із незрозумілим юридичним статусом. Зрозуміло лише, що це поза межами визначених Конституцією України повноважень президента України. А відтак, залежно від мети і намірів такі дії можуть потенційно мати ознаки складу злочину, передбаченого статтею 364 Кримінального Кодексу України, тобто зловживання владою або службовим становищем.
Зокрема, цей склад злочину передбачає мету – «одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи». А судячи за відео, які останні дні поширювалися на офіційній фейсбук сторінці та дописи на офіційному сайті Президента України, які, наголошую, з’явилися напередодні дня голосування на місцевих виборах, в них наявні ознаки передвиборної агітації за політичну партію, яка асоціюється з президентом України. Більш яскраво ці ознаки можуть проявитися в день проведення т.зв. «загальнонаціонального опитування», який, як не дивно, збігається із днем голосування на місцевих виборах.
Неправомірна вигода для іншої юридичної особи – це спонукання виборців голосувати за певну політичну партію або її місцеву організацію в незаконний спосіб.
Таким чином, якщо ми побачимо в день голосування біля приміщень виборчих дільниць, а тим більше в самих цих приміщеннях, якихось незрозумілих та підозрілих осіб, які здійснюють «опитування», ініційоване Президентом Зеленським в неконституційний спосіб, які будуть марковані в кольори, які асоціюються з Президентом Зеленським чи його політичною силою, ставити питання, які будуть асоціюватися з політичною силою, яка бере участь у місцевих виборах, та з якою пов’язаний Президент Зеленський, – то ми можемо говорити про незаконну передвиборчу агітацію.
А якщо є порушення закону – обов’язок законослухняних громадян фіксувати та припиняти такі порушення у будь-який законний спосіб.
Леонтій Шипілов, член ЦВК (2018-2019 рр.), кандидат юридичних наук
