Пострадянська Україна була сприятливим полігоном для впровадження росіянами стратегії м‘якої сили. Через тривалу русифікацію, деукраїнізацію і репресивне знищення національної еліти українці вийшли з СССР переважно лояльними до росіян і всього російського. Без застосування сили Москва могла міцно утримувати Україну в своїх обіймах. Але ж російська ментальна сутність щораз вилазила нагору, щоб демонстративно покарати і змусити. Робилося це винятково для самовдоволення.
Зараз, коли ми всі усвідомлено хочемо розірвати з ними назавжди, коли вони остаточно втратили шанс на м’яке упокорення України, тим більше годі сподіватися, що вони з власної волі захочуть нормально з нами співіснувати. Це неможливо, бо це суперечить сенсу їхнього існування.
Росіяни – демонстративний тип колективної особистості. Для них надважливо виглядати відповідним чином. Значно менше їх турбує те, ким вони є насправді. Звідси ж і типовий образ пересічного мешканця депресивної російської глибинки, який існує в жалюгідних умовах, але єдиною наснагою для його перебування на цьому світі є думка про те, що їх бояться.
Михайло Басараб
