Вчора, 19 червня 2018 року, під Верховною Радою України були сутички з силовиками, сльозогінний газ та постраждалі правоохоронці. Мирний мітинг афганців, чорнобильців та гірників, який тривав від самого ранку в столиці, по обіді переріс у спробу штурму українського парламенту. Силовиків відтіснили, депутатів заблокували у будівлі. Ось як прокоментували ці події українські топ-блогери.
Роман Сініцин: «Шахтьори, афганці, чорнобильці качати почали? Совок Червонописький. Ахмєтовский Волинець. Куніцин теж там. Усі ці сотні тисяч пільговиків, справжніх і несправжніх. Безкоштовні квартири, житло, право на пріоритетну… Каєни, геліки і в Москву на конференцію за державний кошт їх «вождям» несмєнним…»
Антон Ходза: «Шановна поліція, КОРД, ТОР та ЛОКІ, нацгвардія тощо. Є інфа, що зараз біля Ради натовп частково бухих афганців трошки бешкетує. Ну так зовсім трохи. Ну випили. Ну лізуть до людей битися. Чи не бажаєте ви, добре треновані та навчені панове, відновити громадський порядок під Верховною Радою зараз? Там звісно пані послині США нема, але є громадяни України, депутати, журналісти, які наражаються на небезпеку.»
Сьогодні під Верховною Радою України теж пройшов «мітинг», який мав на меті встановлення активістами Центру Протидії Корупції і Transparency International Ukraine на площі перед Верховною Радою триметрової “золотої ксиви” СБУ. Цей мітинг пройшов без спроб штурму українського парламенту та сутичок з силовиками. Але, насправді, його організатори та наслідки є набагато небезпечнішими для українського суспільства за провокаторів та п’яних псевдоветеранів з мітингу «за відновлення пільг». Офіційно, метою чергового заходу «антикорупціонерів» є нібито позбавлення Служби безпеки України невластивих їй функцій – контррозвідувальної діяльності в сфері економіки та боротьби з корупцією. Насправді ж, метою такої діяльності доморощених «антикорупціонерів», які діють аж ніяк не за українські гроші, є дещо інше, ніж примарна турбота про чистоту рядів української спецслужби.
Дискусія щодо необхідності позбавлення української спецслужби невластивих їй функцій розпочалася з моменту створення в Україні нових антикорупційних органів. До неї одразу активно долучилися і так звані «антикорупційні» організації, такі як Центр Протидії Корупції, на чолі з одіозним Віталієм Шабуніним, та Transparency International Ukraine. Хоча дискусією це назвати важко. Адже дискусія передбачає колективне обговорення, метою якого є виявлення істини або віднайдення правильного розв’язку порушеного питання через висловлення власних міркувань та зіставлення поглядів опонентів на проблему. Тож дискусії в Україні немає. Дискусії відбуваються в Брюсселі, Лондоні, Берліні, будь-де. Лише не в Україні. Українським «антикорупціонерам» наче позакладало і вони не чують і не бачать своїх опонентів. Їх цікавить одне – «позбавлення української національної спецслужби невластивих їй функцій». Така собі мантра, яку вони проголошують на кожному кроці.
Насправді, все просто. Українським антикорупціонерам не платили за те, щоб дискутувати чи чути опонента. Вони роблять все для того, щоб під виглядом антикорупційних ініціатив послабити Службу безпеки України, зробити її поступливішою в принципових питаннях національної безпеки, які перешкоджають постійним спробам ззовні встановити зовнішнє управління в незалежній Україні. Адже якби це було не так, то «борці з корупцією» мали б звернути увагу на те, що СБУ за останні роки зробила величезний крок вперед у напрямі виявлення та попередження корупційних злочинів та злочинних схем в органах державної влади. Показники роботи Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України є об’єктивним результатом діяльності фахівців спецслужби і викликають подив та захоплення в фахівців іноземних спецслужб та європейських політиків. Після ознайомлення з результатами діяльності СБУ в сфері боротьби з корупцією депутати Європейського парламенту від різних політичних груп і партій висловили свою повагу українським правоохоронцям і заявили про те, що неминучим наслідком такої титанічної праці буде подолання корупції в Україні як загрози національній безпеці. Таку думку в Брюсселі висловили члени найбільших груп Європарламенту Томаш Здеховський та Лукас Мандл з «Європейської народної партії» та Петрас Аустревічіус, член «Альянсу лібералів та демократів за Європу». Експерт світового рівня з антикорупційної практики Лорд Даніель Бреннан з Великобританії теж переконаний, що фахівці з Служби безпеки України та Генеральної прокуратури України здатні якісно і фахово боротися з бажаючими «заробляти» на державному бюджеті при наявності в Україні твердої політичної волі до подолання великої топ-корупції.
В тому, що ці та інші політики, фахівці з сектору безпеки та громадські активісти з-поза України бачать ефективною роботу національної спецслужби в подоланні корупції в державі, немає нічого дивного. 14 червня 2018 року в Києві відбулася чергова дискусійна панель в рамках V зустрічі Парламентсько-громадської платформи – проекту, який започаткований Консультативною місією Європейського союзу в Україні, де темою дискусії стало розмежування повноважень між різними правоохоронними органами з метою уникнення дублювання їх функцій. Під час виступу перший заступник Голови Служби безпеки України – начальник Головного управління по боротьбі з корупцією та оргзлочинністю (Главк «К» СБУ) Павло Демчина доповів учасникам зустрічі і українському суспільству про окремі результати роботи Главку «К» СБУ в ході виконання своїх повноважень підрозділом по боротьбі з корупцією, який наділений правом проведення оперативно-розшукової діяльності з метою виявлення злочинів в сфері корупції та організованої злочинності. Результати роботи національної спецслужби в боротьбі з корупцією за останніх 3 роки вражають. За одержання неправомірної вигоди оголошено підозру 2147 особам, які були затримані безпосередньо при одержанні хабарів. Серед них: представників митних органів – 119 чоловік (з них 35 вироків), податкових органів – 111 осіб затримано (з них 22 засуджено), 45 співробітників прокуратури було затримано безпосередньо при одержанні хабарів, 423 особи з числа співробітників органів національної поліції та міністерства внутрішніх справ. 38 керівників з Державної міграційної служби України було затримано через одержання неправомірної вигоди за виготовлення паспортів (в тому числі й громадянам країни-агресора) та інші дії, якими завдано шкоди інтересам держави. 9 із них засуджено. Окремої уваги заслуговують результати роботи ГУ «К» СБУ у виявленні нечистих на руку суддів. Впродовж останніх трьох років працівники СБУ спільно з іншими правоохоронцями затримали 25 суддів під час отримання хабарів. За три роки 20 суддів затримано за матеріалами СБУ. Ці справи розслідуються, по 4 особах вже є вироки. За статистикою ж НАБУ ними затримано 36 суддів. Але з них 20 фактів отримання хабара – виявлені СБУ, 14 суддів-хабарників виявлено за матеріалами Департаменту захисту економіки Нацполіції, і лише 2 особи з суддівського корпусу виявлені за матеріалами розслідування НАБУ. Варто зазначити, що директор НАБУ Артем Ситник, який теж був присутній на заході, лише нервово сіпався, слухаючи промову свого «головного конкурента» в боротьбі з корупцією і не зміг нічим йому заперечити. То ж дивним в цій ситуації є те, що лише українські «антикорупціонери» та колеги по цеху з НАБУ не бачать ефективної роботи СБУ.
Справжні українські експерти в безпековій сфері, такі як Юрій Михальчишин, теж відзначають ефективну роботу Служби безпеки України в боротьбі з нечистими на руку посадовцями. Екс-народний депутат Михальчишин: «Прочитав цікаву статистику ГУ “К” СБУ щодо заходів з виявлення та припинення корупційних правопорушень у середовищі службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних, контролюючих, судових органів та військових формувань за період 2015 – 2018 років. В середньому за рік це на 30-40 % більше, ніж у НАБУ. В цілому, вважаю, що підрозділи по боротьбі з корупцією та оргзлочинністю, незважаючи на проблеми в суспільній оцінці результатів оперативно-службової діяльності та негативну іміджеву ситуацію, мають дієздатне оперативне ядро. Сам я ніколи по лінії “К” не працював, хоча мене пропонували туди взяти, коли скорочували мою посаду в Департаменті захисту національної державності, і працювати не збираюся, але тими хлопцями, особливо з “бандитського” напряму, розкидатися не можна. А не то вийде, як з УБОЗом.»
І європейські, і українські політики та фахівці з безпекової тематики розуміють небезпеку необдуманих реформ та ліквідації дієвих та ефективних підрозділів української спецслужби. Всі бачать активне використання цієї теми ворогом в гібридній війні проти України і її спецслужби. І ніхто з них, на відміну від окремих українських «фахівців» з «антикорупції», не говорить про те, що функція боротьби з корупцією є невластивою для провідних спецслужб світу. Бо це було б відвертою брехнею. Адже, у відповідності зі світовою практикою, співробітники національної спецслужби виявляють корупційні правопорушення та злочини, які шкодять національній інтересам та державній безпеці. Саме так працюють спецслужби Німеччини, Франції, Іспанії, Польщі, Румунії, Словаччини, Ізраїлю, США і Канади: виявляють корупційні злочини і передають їх за підслідністю.
Тож чи діють українські «антикорупціонери» на користь України, вводячи в оману українське суспільство та тиснучи на український парламент, вимагаючи внесення шкідницьких змін до Закону «Про національну безпеку»? Точно ні! А от встановлення того, в чиїх інтересах вони працюють, є справою тих підрозділів Служби безпеки України, діяльність яких «антикорупціонери» називають притаманною функцією національної спецслужби – Департаменту захисту національної державності та Департаменту контррозвідки. На щастя, українців не так легко ввести в оману, про що свідчить мізерна кількість учасників акції з дискредитації СБУ та тих офіцерів, які взяли на себе тягар і небезпеку боротьби з корупційною гідрою.
Варто також нагадати, що найближчими днями в суді слухатиметься справа за фактом побиття основним організатором дійства з встановлення «ксиви СБУ» під Верховною Радою України, актикорупціонером Шабуніним, журналіста, перебіг розгляду якої під особливою увагою тримають посли іноземних держав, які неодноразово пробували тиснути на українських правоохоронців з метою закриття кримінального провадження. Такі спроби тиску на суд тривають і далі. Зокрема, сам Віталій Шабунін звертався до директора Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника з проханням вплинути на суддю, однак той відмовив, боячись бути задокументованим при спробі тиску на суд. Тож акції з тиску на СБУ мають не лише «зовнішнє» походження. Окремі їх організатори таким чином намагаються самі уникнути покарання за грубе порушення українського законодавства. Інші, які в цьому матеріалі фігурували як цифри з статистики роботи СБУ, намагаються помститися керівництву СБУ за непохитність та принциповість в питанні притягнення їх до відповідальності за вчинені злочини проти українського суспільства та держави.
