Гостра проблема
Ми, колишні вояки УПА і члени підпільної ОУН під час Другої Світової війни в лавах УПА і ОУН боролися за українську державу, зазнали допитів і катувань в застінках КДБ, НКВД, втратили свою молодість і здоров’я на «будовах комунізму», на сьогодні соціально найбільш незахищені.
Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» введений в дію 17 жовтня 1991 року об’єктивно застарів, він на протязі 24-х років ні разу не переглядався. На основі Закону України «Про правовий статус і вшанування борців за Незалежність України у XX столітті (прийнятий ВРУ у 2015 році) українська влада заборгувала перед ветеранами ОУН-УПА. Потребує повного перегляду Закон України «Про реабілітацію жертв Політичних репресій на Україні». Дисонансом у цьому Законі виглядає ст. 2 про те, що частина вояків УПА – не реабілітовані, їх в чомусь обвинувачують? Нас розстрілювали при комуністичній владі без суду і слідства нелегітимні, репресивні органи – польові суди, СМЕРШ, спецбоївки НКВД, які діяли під видом повстанців і енкаведисти досі не покарані.
Учасники боротьби за українську державу це люди похилого віку, їм по 85 років і більше, вони постійно хворіють і масово від нас відходять, не дочекавшись від України ні належного соціального захисту, ні достойної пенсії.
На сьогодні на Тернопіллі проживає не більше 400 осіб, реабілітованих за ст.1. З метою соціального захисту реабілітованих Міністерством соціальної політики у 2015 році в Одесі, а у 2016 році в комітеті ВРУ «З питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин» були напрацьовані заходи для соціального захисту борців за волю України. І у квітні 2017 року у ВРУ був прийнятий у першому читанні дуже скромний Закон України № 1170 з ініціативи Ю. Шухевича «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні». Але навіть і цей скромний Закон депутати відклали у довгу скриньку, не спішать приймати його в цілому. У 1997 році західні регіони України на сесіях обласних рад прийняли рішення визнати вояків УПА і членів підпільної ОУН учасниками боротьби за українську державу, їхні пільги прирівняли до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22 жовтня 1993 року № 3551 – XII». Але наші пільги набагато скромніші від пільг вояків Червоної Армії, а посвідчення діють тільки на теренах областей проживання і соціальний захист забезпечується за рахунок місцевих бюджетів.
Тому визнання вояків УПА і членів підпільної ОУН борцями за Незалежність України і надання загальнодержавних посвідчень сприятиме встановленню хоча б часткової соціальної справедливості для осіб, які в складних умовах Другої Світової війни боролися за волю України.
Голова ТОО Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих Дем’ян Чернець
