Центр зовнішньополітичних досліджень О.П.А.Д: Верещук – це “вершник” реваншу та капітуляції

Більшості громадян новий міністр з реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук відома як людина, що невдало брала участь у виборах мера столиці й знімалася в недолугому ролику, де вона літала під парасолькою.

Однак, персона Верещук не така примітивна, як здається на перший погляд, і несе реальну загрозу національній безпеці України на новій посаді. Давайте трохи дослідимо її політичний шлях.

У велику політику Ірина потрапила завдяки Віктору Януковичу, який в 2010 р. призначив її на посаду заступника голови Жовківської районної державної адміністрації. А вже незабаром вона була обрана мером міста Рава-Руська (Львівщина).

В 2013 році в одному з інтерв’ю Верещук зробила контроверсійну заяву, що «якщо би Путін був в Україні, то вона за нього би голосувала».

Вже після початку агресії РФ проти України Верещук мінімум 6 разів відвідувала державу-агресора. Переважно брала участь в конференціях (зрозуміло, що всі публічні заходи в РФ, навіть конференції, не могли відбуватися без згоди офіційно влади).

В 2019 році, щойно ставши депутатом, дала розлоге інтерв’ю медведчуківському каналу 112 (зараз – під санкціями), в якому озвучила своє негативне ставлення до перспектив України вступити в НАТО. «Нас там не чекають», «якщо членство в НАТО є «конфліктогеном» з РФ, то треба від нього відмовитися», «я прихильниця фінського варіанту» (нейтралітет – С.П.) – ось такими були ключові тези Верещук в інтерв’ю «сепар-ТБ» щодо євроатлантичної інтеграції України.

До речі, про 112 канал: Верещук була дуже частим гостем на телеканалах Віктора Медведчука. За неофіційними даними – новий міністр реінтеграції перебуває у добрих дружніх стосунках з Тарасом Козаком, який є власником проросійського медіа холдингу, куди входили ЗІК, НьюзВан і 112 канал (зараз – під санкціями). Сьогоднішня заява з трибуни депутата від ОПЗЖ Скорика про те, що Верещук є «одним з небагатьох адекватних представників «Слуги народу» – зайве свідчення про наявність контактів Верещук з партією Медведчука-Льовочкіна. Та й сама міністерка не спростовувала, що Віктор Медведчук і Тарас Козак фінансують неурядову організацію Центр Балто-Чорноморських досліджень і консенсусних практик, яку вона свого часу очолювала. До речі, заходи, в яких брав участь цей Центр, фінансували прокремлівські аналітичні організації. Совпадєніє? Нє думаю!

Ну і “вишенька на торті” – Верещук та її чоловік є симпатиками проросійської авторитарної псевдорелігійної секти АллатРа. Як відзначають в Русі опору капітуляції, засновники секти Галина Яблочкіна та Ігор Данілов не приховують своєї симпатії до Росії, у «програмових творах» секти йде мова про такого собі «Номо» – «Сенсея», який є фактором для об’єднання слов’янських народів. Під «Номо» недвозначно проглядається образ саме Володимира Путіна. Також «священні книги» секти називають західний світ “територією зла і деструкції”, а Майдан Незалежності – «гнилим місцем, що постало на болоті». З кінця 2014 року рух АллатРа просуває російські тези про «необхідність об’єднання слов’янських народів на засадах всепрощення, миру і любові….».

А ще сектанти займаються пропагандою антивакцинації – їх адепти обписують паркани слоганами на зразок «Вакцинація – загибель для душі й тіла» і таке ж в тому ж дусі. Цікаво, куди дивляться спецслужби?

Як на мене, ці факти промовисто свідчать, що Верещук може бути агентом впливу держави-агресора і нести небезпеку національним інтересам України на займаній посаді.

Підозрюю, що діяльність Верещук на посаді міністра з реінтеграції може відбуватися за таким сценарієм:

Міністр буде озвучувати апріорі нереальні ініціативи, таким чином перетворивши реінтеграцію на профанацію;

Міністр буде «по-тихому» саботувати процес реінтеграції Криму та Донбасу й просто брати участь в «розпилі» коштів держбюджету, спрямованих на діяльність міністерства;

Міністр буде просувати російський сценарій реінтеграції Донбасу.

Як буде насправді – побачимо вже незабаром. Але зараз очевидно одне: в ОП продовжують курс повзучої капітуляції.