Коли «95 квартал» керує країною в час війни, то дивуватись тому, що Держкіно очолила колишня директорка обласного кінотеатру вже не доводиться. Влада дилетантів та диверсантів за відповідним принципом і формує власну команду.
Тому очевидно, що новий глава Держкіно Марина Кудерчук є дилетантом в цій сфері. Те, що вона очолювала кінотеатр в Запоріжжі, не робить її професіоналом у формуванні державної кінематографічної політики. Також очевидним є те, що призначення подібного кадра на настільки відповідальну посаду є прямою диверсією проти України – диверсією проти інформаційної та гуманітарної політики країни, яка веде війну проти Росії на всіх фронтах і особливо на інформаційно-гуманітарному.
Коли Держкіно очолював П.Іллєнко, коли його діяльність підтримувалась на рівні президента, Верховної Ради та уряду, ми побачили результат – відродження українського кіно. Десятки якісних фільмів, молоді талановиті актори та режисери. Всі вони змогли розкритись в умовах правильної державної політики. Тепер є велика загроза, що всі ці напрацювання будуть знищені, а українське кіно спробують повернути в домайданівську епоху. І спокійно купувати російський продукт, обгрунтовуючи це тим, що в Україні свого немає.
При такому підході влади до стратегічних сфер державної політики вже можна навіть не дивуватись, що це призначення відбулось без конкурсу, а отже – незаконно. Про який закон можна говорити, коли Президент ігнорує Конституцію і прагне узурпувати владу?! Коли його команда займається мародерством та здачею країни?! Але все це швидко мине. Шкода лише втраченого часу – і для країни загалом, і для українського кінематографу зокрема.
