Поки працює арта є час поміркуватиЗаява РФ про кардинальне скорочення бойової активності на Київському та Чернігівському напрямку очевидно зроблена «з нужди і бєзнадьоги».
Російські війська на цих напрямках настільки розбиті, що жодні перегрупування результату не дали.
Схожа ситуація й на інших напрямках.
До завершення прихованої мобілізації, передислокації свіжих сил – передишка вкрай потрібна саме Росії…
Тому Росія продає повітря. Пропонує те до чого змушена вдатися заради виживання.
Інакше переговорні позиції Росії після розвалу їхнього фронту, ганебної поразки і втечі можуть бути катастрофічними.
З іншого боку, можливість сконцентруватися на одному з напрямків, (пріорітет Донецькому) дозволить гіпотетично досягти хоч локальних успіхів та створити труднощі українській армії в зоні ООС.
І тоді переговорні позиції будуть іншими.
Тому поки дипломати взяли паузу, мають говорити гармати і штурмовики.
На мою думку.
Особливо на Київському і Чернігівському напрямках.
Ординська тактика глибоко проникнення вузькими колонами провалилася. Пора різати зміюка на частини, розривати бойові порядки.
Перерізати трасу Суми-Київ.
Підтискати на Варшавці.
Звісно з окопів легко бути стратегом. Повну інформацію має Залужний.
Але так само очевидно, що масовані ракетні атаки останніми днями по тилових західних областях, фактично прохання про перемир’я на Київському і Чернігівському напрямках, – свідчать про слабкість Росії.
Спробу продати повітря і блефувати.
Можливо варто використати цей час щоб зміцнити переговорні позиції.
Зміцнити військом активністю.
Хоча мусимо розуміти, що мир з Росією не можливий в принципі.
Попередню восьмирічну передишку активно використала Росія, провівши навчання повномасштабної війни в Сирії.
Тому якщо є наступальний потенціал армії, варто ним скористатися.
Якщо він недостатній, то передишка потрібна для тотальної мілітиразиції суспільства, масового військового вишколу за швейцарським зразком населення. Злагодження тероборони. Закриття північного фронту через допомогу білорусам скинути російську окупацію та режим маріонетки Лукашенка.
І треба розуміти, що відкат до позицій 24 лютого в принципі не можливий. А от вибити ворога і погнати далі – як варіант має шанси на реалізацію.
Путін дарма розбудив мілітарний дух нації та сприяв масовому покозаченню.
Тепер важливо щоб розмовами про мир нас знову не приспали і не розбудили окраданими у сні.
Тому вірю, що арта яка зараз працює, працює саме для того, щоб посилити переговорну позицію в Стамбулі завтра. Ну і звісно вирівняти лінію фронту. Перед тим, зрівнявши з землею окупантів.
А наша роль проста. Зачистити українську землю від залишків заблудших орків…
