Російські окупаційні війська свідомо загострюють ситуацію на передовій. Ця ескалація є фоном для гібридних спроб завдати шкоди національним інтересам на іншому фронті – дипломатичному.
Путін примушує Україну до гібридної капітуляції. ОБСЄ, Німеччина та Франція в темі і “долі” цього процесу. Ціна – “Північний потік 2”.
Андрій Єрмак і Руслан Демченко є виконавцями цього проекту.
І успіхи у них є.
Зокрема, загрозливими для України є тенденції щодо суб‘єктивізації ОРДЛО як повноцінного учасника переговорного процесу.
1. Збереження та легітимізація озброєних загонів російських окупаційних військ. В проекті “Ключових кластерів по реалізації Мінських угод” пропозиція Німеччини та Франції про “роззброєння всіх незаконних груп в ОРДЛО, за виключенням народної міліції (поліції) ОРДЛО” та про підтримання громадського порядку в ОРДЛО “спільними патрулями національної поліції України та народної міліції (поліції) ОРДЛО”.
2. “ЛДНР”, як сторона конфлікту. В роботі Тристоронньої контактної групи уже кілька місяців беруть участь люди, які всупереч Мінським домовленостям не представляють жодного учасника ТКГ. Вони названі “громадськими експертами республік”. Ані РФ, а ні Україна не взяли на себе відповідальності за формалізацію цих людей в переговорному процесі.
3. Щобільше, з інформації в ЗМІ ми дізнаємось, що українська делегація консультується з ними і з тих питань, які мають обговорюватись виключно з представниками країни-агресора – Росії. А саме: безпекова, економічна, гуманітарна тематики. Таким чином чинна влада сприяє легітимізації окупаційних адміністрацій як учасників конфлікту та, відповідно, переговорів. Росія ж все ближча до омріяного статусу спостерігача та “миротворця”.
У зв’язку з вищезазначеними обставинами слід вимагати від Президента:
1. Зупинити участь української делегації у всіх форматах ТКГ до з’ясування обставин, чіткого окреслення форматів та з’ясування мандатів всіх учасників.
2. Терміново офіційно скерувати ноту МЗС до ОБСЄ для з’ясування позиції України з означених питань.
3. Провести позачергове засідання парламенту для звіту Міністерства закордонних справ та очільників українських делегацій в Мінському та Нормандського форматах.
4. Правоохоронним органам з’ясувати обставини та осіб, які завдали шкоди суверенітету та інтересам України.
Я чекав саме цього від РНБОУ. Тому що безглуздо кричати про небезпеку на весь світ, самим пустивши в органи влади відверту агентуру ворога.
Зазначені проблеми є нічим іншим, як продовженням курсу на капітуляцію, правда в її повзучому, “тихому режимі”.
Особи відповідальні за “мирний процес” грають в піддавки з агресором, виходячи вже далеко за межі Мінських домовленостей, які самі по собі є нікчемними де-юре і небезпечними де-факто. Якщо минула влада використовувала їх для посилення санкцій тиску на агресора, то чинна влада робить все, щоб Росія уникнула відповідальності за окупацію та війну.
Тенденції ж світової політики створюють найкращу перспективу для ламання старих, нав’язаних силою форматів й переходу до активної фази військово-дипломатичного захисту українських інтересів.
Реакція Вашингтону впродовж минулого тижня є чітким сигналом і Москві, і Україні – в божевільній хаті світу з’явився дорослий. І ніхто не дасть посилювати Путіна чи далі гратися в “умиротворення агресора”, особливо за кошт інтересів України.
Точки біфуркації для Зеленського досягнуто. Політичну шизофренію слід припиняти. Наїжджати на Медведчука і толерувати Єрмака з Льовочкіним. Проголошувати прогресивні промови й тримати Ріффа у в’язниці, Татарова на посаді. Чекати дзвінка Байдена, а самому вирішувати питання з Козаком і Макроном. Хай робить вибір. Саме цього чекає активна патріотична частина суспільства, яка чинитиме опір і капітуляції і новій хвилі російської навали. ЗЕ, ти з ким?
Україна має шанс долучитись і стати авангардом єдиного світового фронту вільних націй в боротьбі з російським імперіалізмом. Тільки цілковите його знищення дасть нам шанс повернути українські землі та забезпечити мирне життя для кожного українця.
Андрій Левус, член Координаційної Ради РОК.
