Напруга, загострення, мобілізація путінської орди пов’язані з обіцянками, які наобіцяли наші посадовці – Єрмак, Зеленський. Ключовим моментом мали бути вибори на окупованих територіях, проведені або синхронно з місцевими виборами в Україні минулого року, або ж цієї весни. Ця ідея викликала несприйняття – її не змогли реалізувати. Крім того, вони пообіцяли спільну консультативну раду, вони пообіцяли спільне інспектування українських позицій і так далі.
Виконати ці обіцянки було нереально через спротив громадянського суспільства. Кожного разу, коли влада готувалася щось здати, ми організовували великі акції протесту. Коли вони планували інспектувати наші позиції на фронті, десь триста машин вирушили «проінспектувати» будинок Зеленського. Та й у парламенті навіть у їхній фракції ці самовбивчі ініціативи не знаходили підтримки.
Росія виставляє Зеленському рахунок: де ці всі обіцянки? Плюс накладається окремішній діалог Росії з Німеччиною і Францією, які проводять переговори за спиною України. Це погано. Хоча ще гірше, якщо українська влада сама брала участь у підготовці цього плану. Цього я не відкидаю.
Андрій Левус
