Президент Казахстану Касим-Жомарта Токаєв, який умисно інтерпретував внутрішню кризу в країні як зовнішню агресію, та запросив військовий блок ОДКБ для придушення протестів, порушив присягу. Стаття 5 Статуту ОДКБ забороняє втручатися у справи, які потрапляють під національну юрисдикцію країн-членів.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, який виконує роль голови Ради колективної безпеки ОДКБ, сам у свій час прийшов до влади внаслідок масових протестів і повинен розуміти, що використання іноземних військ проти власного народу – неприпустимо.
У цій ситуації міжнародні організації мають звернутися до влади Казахстану із вимогою оприлюднити точну кількість загиблих, поранених та затриманих, а також забезпечити дотримання їхніх прав, розблокувати доступ до засобів зв’язку, у тому числі інтернету, гарантувати безпеку роботи іноземним журналістам та відправити в країну міжнародні правозахисні місії.
Влада Казахстану зобов’язана вживати заходів для забезпечення безпеки виключно у рамках взятих на себе міжнародних зобов’язань у галузі прав людини. Ці події ще раз підтвердили, що авторитарні режими несуть загрозу стабільності, миру і безпеці, а найкращими ліками є послідовний розвиток демократії та повага до гідності та прав своїх громадян.
