Зеленський має зважати на думку міжнародних партнерів, а вони на його позицію як Президента – Посол Канади про співпрацю, загрози та досягнення України
2-4 липня у Торонто, Канада, відбудеться масштабна Міжнародна конференція з питань реформ в Україні, яка стане платформою для об’єднання зусиль на шляху впровадження демократичних реформ в Україні. В умовах динамічних змін необхідно коригувати їх план та таймінг, це можливо зокрема через домовленості між українською владою, громадянським суспільством та міжнародними партнерами.
Надзвичайний та Повноважний Посол Канади в Україні Роман Ващук розповів Реанімаційному Пакету Реформ, як Конференція здатна вплинути на реформи в Україні, стати платформою для консенсусу “між зрадою та перемогою”, а також про потенціал канадсько-української співпраці.
– Пане Посол, на Вашу думку, за якими напрямами реформ Україна досягла найбільших успіхів за останні 3-5 років?
Почнемо з лінії Національного банку України. “Зачищені” кишенькові банки та інші підозрілі фінансові установи. Це був болючий процес для вкладників, але дуже позитивний для фінансової системи, яка перестала бути “чорною ямою” для відмивання грошей. Одним з джерел фінансової підтримки цієї реформи була Канада за посередництва Міжнародного валютного фонду.
Успіхом став перезапуск патрульної поліції та поширення реформи серед інших підрозділів. Це важливі і водночас важкі зміни, тому часом трапляються прикрі відкати чи інциденти. Важко проводити реформи у структурі, яка налічує сотні тисяч співробітників, а отже свою роль відіграє і людський фактор. Та все ж ми відчуваємо прогрес у цій галузі.
– Про які саме прикрі інциденти йде мова?
Наприклад, вбивство 5-річного хлопчика у Переяслав-Хмельницькому, – в цьому звинувачують поліцейських. Це жахлива трагедія, але ми мусимо дивитися ширше, ніж це зробило суспільство, реакція якого на цей випадок була занадто емоційною. Нібито якщо такий інцидент стався – то вся реформа поліції виявилася провальною. У кожній структурі є безвідповідальні люди, але питання в тому, наскільки ефективно ця структура може протистояти таким наслідкам.
– Повернімося до успіхів. Які ще Ви вважаєте ключовими?
Однозначно: створення Вищого антикорупційного суду та оновлення Верховного суду.
Варто відзначити медичну реформу, зокрема – запровадження системи державного страхування за рахунок бюджету.
Особливої уваги вартує і реформа Нової української школи.
– Отже, ви назвали 5 напрямків успішних реформ. А в яких сферах зміни потребують прискорення?
На первинному рівні судочинства зміни не відбулися або імітуються. Стратегією обрали “реформи згори донизу”. Але громадянин чи юридична особа, при безпосередньому контакті з судами першої інстанції, не відчувають позитивних зрушень.
Реформувати треба ті елементи системи, з якими громадяни зіштовхуються `face to face`. Це порушує ієрархічну логіку, але важливо для відчуття ефективності змін.
Наприклад, у збройних силах значно швидше відбулися зміни на тактичному рівні, а не стратегічному. Лише під кінець каденції колишнього Президента України Петра Порошенка визріли ключові рішення, – приміром, розподіл функцій між Міністерством оборони та Генеральним штабом.
– 2-4 липня у Торонто на Міжнародна конференція з питань реформ в Україні громадянське суспільство презентує документ «Принципи Торонто» та брифи за ключовими напрямами українських реформ на наступні роки. У брифах для кожного з напрямів реформ зазначені відповідні загрози. На Вашу думку: що загрожує українським реформам в цілому?
[Ініціаторами підготовки «Принципів Торонто» були активно налаштовані на реформи громадські організації та коаліція Реанімаційний Пакет Реформ – ред.].
Провідні українські медіа та соцмережі здебільшого пишуть, що жодних якісних реформ не відбулося. Канада, як партнер України у безпекових програмах і програмах розвитку, знає, яку кількість зусиль довелося докласти до тих чи інших реформ.
Якщо ми ставимо планку “досягти 100% реформ”, а досягнуто лише 80% – це не трагедія. Це – здобуток. На жаль, зараз в українському суспільстві переважає дискурс “зради”, що є негативним фоном для впровадження змін.
Основна причина такого ставлення – це відсутність справедливості та безкарність. Серед владних еліт існує консенсус, що відкривати кримінальні справи можна, але не обов’язково доводити їх до кінця. Щоб нарешті розвіяти атмосферу безкарності, необхідно довести до вироку принаймні кілька таких справ, і продовжувати цей процес.
Виступ Романа Ващука під час форуму РПР “Відповідальність, довіра, інклюзивність: бачення реформ завтрашнього дня. Пропозиції громадянського суспільства”
Джерело: РПР
– Нещодавно канадська сторона офіційно запросила Президента України Володимира Зеленського відвідати конференцію у Торонто. Чи є ствердна відповідь від нього або команди?
Є сигнали про бажання Президента взяти участь у цій Конференції. Проте конкретніше сказати важко, адже політична ситуація в Україні доволі складна і динамічна. Тому участь Володимира Зеленського буде залежати від багатьох факторів, зокрема внутрішніх, як-то необхідність його перебування на території України у дні проведення заходу.
– Які моменти під час Конференції Президенту варто усвідомити, а тому його присутність надто важлива?
Міжнародні партнери України разом з українськими державними структурами та громадським сектором окреслять вже здобуті досягнення та визначать подальші кроки у сфері реформ.
Присутність Володимира Зеленського, повноваження якого зокрема полягають у сфері безпеки, допоможе виробити суспільний консенсус. Він потрібен для продовження руху України шляхом реформ, які вже прописані в Угоді про асоціацію з Євросоюзом та інших міжнародних зобов’язаннях.
– Чи можна вважати конференцію в Торонто фасилітатором консенсусу в Україні між владою та громадянським суспільством?
Так. Крім цього, міжнародним партнерам важливо усвідомити, що в Україні, як і решті країн, вибори змінюють політичну ситуацію. Та стратегія, яку впроваджували останні 5 років, варто переглядати та адаптувати.
Я наголошую на важливій тезі: не лише Володимиру Зеленському та Україні варто дослухатися до міжнародних партнерів, але й міжнародній спільноті слід враховувати думку Володимира Зеленського. В цьому полягає справжнє партнерство та співпраця.
– Які Ваші особисті очікування від Конференції? Як вона може вплинути на імплементацію реформ в Україні?
Для нас важливе саме існування платформи для нагадування українцям і міжнародним партнерам про потенціал змін і успіхів в Україні. Тому ми додали до урядового дня конференції ще практично 2 дні “Українського дому” (Ukraine House) – формату, який представляє інвестиційні, наукові, IТ та культурні можливості України.
Наша мета – ознайомити зі здобутками України міжнародних партнерів, журналістів та суспільство.
– Які пріоритети бачить Канада у співпраці з Україною у наступні 5 років, зокрема коли в Україні буде вже не лише новий Президент, а й Парламент і Уряд?
Необхідно нарешті запустити ринок землі в Україні, який покращить життя середніх і малих сільських господарств та створить можливості не тільки для великих агрохолдингів. Це допоможе створити “середній” елемент в українському селі. Під час подорожей Україною я бачив величезні технологічні сільськогосподарські площі, які залишаються занедбаними. Мова не лише про ринок землі, а і про велику аграрну реформу: необхідне соціальне наповнення сільськогосподарської політики.
Слід продовжити фінансову реформу, як-то посилення незалежності НБУ, який отримав міжнародну нагороду Central Banking Awards у категорії “Прозорість”. Такий досвід необхідно імплементувати в інші галузі фінансового бізнесу для підвищення інвестиційної привабливості країни.
Окрім цього, потрібно завершити реформи системи охорони здоров’я та Нової української школи.
Ці пріоритети є важливими саме через свою соціальну складову. Треба перейти від макроекономічної стабілізації, яка більшою мірою вже відбулася, до створення мікроумов. Власне вони дозволять кожній українській родині почувати себе впевнено у власній державі, не виїжджати за кордон на заробітки.
Важливе стратегічне бачення і піклування про нижчі і середні прошарки населення, тому реформи мають бути комплексним явищем, а не просто розірваними серед окремих міністерств, які опікуються напрямками змін, за які відповідають.
– Документ “Реформа національної безпеки та оборони” розпочинає збірку брифів. Ця реформа одна з найактуальніших в Україні з початку російської агресії у 2014 році. Канада кілька років поспіль відіграє важливу роль у наданні безпекової допомоги нашій країні. Розкажіть детальніше, яку ключову допомогу Канада вже надала Україні та про подальші заплановані кроки.
Перебування в Україні канадської військової місії UNIFIER продовжено до 2022 року, як і роботу канадської поліцейської місії. По лінії військової допомоги розроблені нові програми навчання сержантського складу збройних сил, військових медиків і саперів, які за допомогою нового обладнання навчаються розміновувати ділянки у зоні військового конфлікту на Донбасі. Фокус у військовій допомозі зміщується на оперативно-командний рівень, бо тактичні зміни вже впроваджено.
Необхідна подальша адаптація командного рівня до прокламованих Україною стандартів НАТО. Але допоки країна не є членом Альянсу, то прийняти всі стандарти НАТО неможливо, адже вони передбачають делегування частини командних функцій. Новий начальник Генштабу ЗСУ розуміє важливість горизонтальної ланки у командуванні, і в цьому аспекті я бачу позитивні сигнали.
Роман Ващук з представниками канадської військової місії UNIFIER
– Наскільки активно впроваджуються в українських збройних силах стандарти НАТО? Як для країни, що не є членом Альянсу.
В українській армії стандарти НАТО впроваджуються доволі активно. Попередні заяви керівництва України про перехід до стандартів НАТО до 2020 року були доволі амбітними, тому тут можуть бути внесені часові корективи.
На початку 90-х років Канада зрозуміла, що стара модель командування збройними силами пережила себе, після чого розпочався процес створення нового сержантського та офіцерського корпусу. Це тривало 15 років. Тому Україні не варто “рвати на собі волосся”, якщо не вдалося запровадити таку реформу за 3-4 роки. Треба коригувати планку і співпрацювати з партнерами далі.
– Яку роль у такому високому рівні підтримки Канадою України відіграє українська діаспора? Чи можна сказати, що вона є головним чи одним з пріоритетних факторів надання такої підтримки?
Це також пов’язано зі статусом Канади як країни “середньої потуги”, яка шукає у світі собі подібних. А вже потім, серед внутрішніх факторів, які впливають на вибір тієї чи іншої країни для співпраці, відіграє фактор діаспори.
Для Канади, яка брала участь у двох Світових війнах і майже в усіх миротворчих операціях ООН і НАТО, є дуже важливим міжнародний правопорядок. Будь-яке ламання правил небезпечне не лише для країни-жертви, але і для Канади. Ті країни, які не мають значної військової потуги, мають цінити міжнародний правопорядок. І саме цим великою мірою вмотивована підтримка України з боку Канади.
До слова, нещодавно міністри закордонних справ Канади, Німеччини, Франції, Чилі та Гани запустили спільне звернення під хештегом #MultilateralismMatters. Це країни з різних регіонів, які розуміють важливість впорядкованого світу.
– Нещодавно влада канадської провінції Нова Шотландія дозволила стартапу з Канади Maritime Launch Services будувати космодром, де будуть запускати супутники за допомогою української ракети-носія “Циклон-4М”. У яких ще сферах Канада та Україна можуть посилити співпрацю?
Я сподіваюся, це стане темою активних дискусій представників Maritime Launch Services і Міністерства транспорту Канади під час Ukraine House на Конференції в Торонто.
Це позитивний приклад, як українські технології здатні відповідати потребам ринку. Якщо раніше він потребував лише екваторіальних запусків ракет, то тепер необхідні запуски на нижчих орбітах, які вигідно робити у полярних напрямках. Тому замість Бразилії чи США (штат Флорида) добре пасує територія Канади. Канадський бізнес звернув увагу на якість технологій українського “Південмашу” (виробник “Циклон-4М”), яка доведена сотнями успішних запусків.
Співробітництво Канади та України активно відбувається в ІТ-сфері та має подальший потенціал. Наразі український експорт програмного забезпечення до Канади є навіть більшим за експорт матеріальних товарів.
В ІТ-сфері українці – вже не просто виконавці технічних завдань. Вони представляють цілі команди, які розробляють нові шляхи вирішення проблем, що стоять перед замовниками.
Український аутсорсинг – це вже не обслуговування сайтів, а повноцінне створення нових продуктів.
Треба завжди мати на увазі, що будь-які здобутки не запроваджуються “тут і одразу”. Це – кропітка робота, яка потребує стратегії, бачення, цілісності. А також – терпіння.
Роман Ващук на церемонії вручення сертифікатів по завершенню курсу підготовки інструкторів і велопатрульних під керівництвом канадських тренерів
У житті я не максималіст, тому коли чую “щось не вдалося”, розумію одне: треба ще активніше рухатися далі, коригувати часові рамки. Владі треба співпрацювати з бізнесом, міжнародними партнерами, громадянським суспільством своєї країни.
Дуже легко розганяти зраду, адже це модно, це викликає більше емоцій та резонує із суспільними настроями. Справжнім і важчим завданням є забарвлення змін позитивними емоціями, бекграундом, контентом. Тому інформаційний супровід реформ позитивними меседжами є одним з пріоритетних завдань зокрема і для громадянського суспільства в Україні.
Текст підготували Ярина Бусол та Дмитро Кривошеєв,
Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ спеціально для Euromaidan Press (ми отримали цей текст з офіційної поштової розсилки Euromaidan Press; додатково, лінк на РПР – в другому абзаці).
