Окупантам не можна дозволяти вседозволеність

“Не чіпайте Інтер – у нас свобода слова”, “не чіпайте ватніків з триколорами – у нас свобода зібрань”, “не треба українських квот в ефірах – у нас культурне розмаїття”, “не чіпайте російський бізнес – у нас ринкова держава”, “не конфіскуйте майна януковичів – у нас правова країна”. Це пролог до реваншу. Хто б ці слова не говорив. Не вірите? І в 1918, і в 1991, і в 2005 роках така позиція вимощувала червону доріжку для чергової окупаційної адміністрації. “Пацифізм” у всі часи, у всіх народах був лише гібридною зброєю окупанта для ослаблення держави, яку збираються загарбати. Це що нам нав’язують прогресивні псевдоліберали нічого спільного з демократією немає. В США не працює телеканал Аль-Каїди, в Ізраїлі не процвітає бізнес ІДІЛ, в Європі ніхто не толерує зібрання з нацистськими символами. Демократія це не беззубість і вседозволеність, а в першу чергу відповідальність, а також вміння захистити суспільство від агресора, іноді навіть не зовсім толерантними методами.