Надія Савченко – не надія Нації, так само як анклав – це не конклав

Послухав сьогодні повне відео прес-конференції Надії Савченко. Набір слів з вкрапленнями нецензурщини. Низький рівень загального розвитку і загальної культури. Месіанство. Самозаперечення. Погане читання “по дибільному” написаного тексту. Особливо про “анклав”, де Папу вибирають. Або “я не знаю, яка мета мого голодування”. Відверто антиукраїнська риторика про те, що Майдан та Антимайдан мали однакові цінності, що треба внести відміну відповідальності за заперечення героїзму ОУН-УПА. На жаль, після сьогоднішньої прес-конференції я абсолютно втратив інтерес до Савченко, як до політика. Колись на римських акціях за звільнення Савченко ми говорили, що Надія – це надія України. Сьогодні я зрозумів, що це не так. На жаль…

Oлесь Городецький, голова Українського християнського товариства в Італії