Так, давайте пробіжимося оком по країні, бо роботи під Києвом багато, а часу не дохуя.
Від Київа ми їх почали повільно відсувати. Вони все ще не примирилися з поразкою, але пизди їм це несприйняття отримувати не заважає. Київ не в облозі, але під ударами. Потихеньку їбашимо їх і у Київській, і у сусідніх областях.
С Харковом те ж саме. Генеральний штурм не вдався, тому – обстріли, «гради», ракетні удари як помста за поразку.
У Донецькій та Луганській області іде рубілово. Маріуполь зранку оточили орки, місто в облозі, але у місті достатньо сил, щоб перемолоти окупантів при спробі штурму.
Запорізька область – про битву під під Енергодаром і наслідки ви чули і так. Війська окупантів стікають від обласного центру вниз, на південь, у спробі пробити коридор Придністров‘я-Крим-Донбас-Ростов.
На Одеському напрямку рубілово зустрічними курсами прямо зараз іде на околицях Миколаїва. Обіцяний морський десант до Одеси так і не прийшов, бо лячно.
Фактично, тільки Маріуполь і Одеський напрям залишились тими, у яких окупант зберіг ініціативу. На всіх інших він зберігає лише темпи пройобу військової техніки і здачі у полон українській землі.
Зараз ми відкинемо цих підорів від міст на півночі і в центрі, вивільнимо сили і прийдемо на південь спитати у чортів, що вони там забули і чи не проїбали випадково померти, бо вже час.
Наступі дні також будуть важкими. З ракетами, «градами», загиблими і пораненими.
Але потім ми їх всіх вб‘ємо.
