Тут Арестович наїхав на бойових генералів. Щоб ми, типу зрозуміли – насправді рішення приймає Верховний Зеленський.
Ключові рішення.
А генерали в нього на підтанцьовці.
Ой, ми знаємо, який Зеленський юрист. Шоб вас такий адвокат захищав у суді, таваріщь Арєстовіч.
А тут війна, на мінутку.
Якби Зеленський командував, Єрмак би був у нього начальником штабу.
Начальник генштабу напрямки перєдвіженія військ малював би прямо на глобусі . Для простоти подачі матеріалу шефу.
Бо мити спинку верховного у теплій ванні – їх місія.
А їх дружбанчик Портнов був би начальником развєдкі. І не ясно чиєї.
А Татаров був би НКВД.
І волонтерів би ганяли.
Вобщем той ще КВН був би.
Армія б воювала. Але результати були би так собі.
Але все не так. Армія контролює президента. Йому роблять усе, щоб адреналін у нього був на достатньо патріотичному рівні.
Йому показують відосики розгрому рускіх.
І, увага! Я зараз, як колись критикував президента, так зараз і похвалю його.
Він прекрасно справляється з роллю речника ЗСУ.
Він талановитий артист. І увійшов в образ.
Найбільша заслуга Зеленського у цій війні – просто виступати від імені хунти. І не нажимати кнопки.
І поки є цей тандем (хтось воює, хтось про це розказує) за нашу Перемогу можна бути спокійним.
Але єрмаковські хочуть покерувати і війною.
Ось тому Арестовича і випустили попустити генералів.
Ой, нє смєшитє лапті путіна.
Перемога близько. Треба лише не критикувати прекрасну співпрацю воюючих і балакаючих.
