При максимальній концентрації ресурсів, в минулому друга воєнна потуга в світі, здобуває мінімальні результати.
Такий найочевидніший висновок.
При цьому українці чи не єдина нація, яка здатна стояти і протистояти під таким шквальним концентрованим ворожим вогнем, коли кожен міліметр землі отримує тони ворожих набоїв.
У цьому протистоянні Духу і Заліза, Свободи і Рабства, Україна вкотре вже вписала золотими буквами історію української звитяги.
100 днів вже вимальовують горизонт стратегічної поразки Росії, демілітаризації на роки.
Попереду ще буде дуже важко.
Але точно, що для нас ще все попереду, і Перемога теж.
А от плани, амбіції і спроможності Росії вже позаду.
Це вже перегорнута сторінка історії імперії. В якій наступний розділ називається «Поразка». А далі – «Розпад».
Шкода, що це все ціною житття найкращих українських синів. Але тому ми й живемо тисячоліттями на своїй землі з таким глибоким чорноземом. Бо в її обороні масно скріплюється ця земля кров’ю.
Своєю і чужою…
Юрій Сиротюк
