30 років тому:
15.01.1992 – Указом Президії Верховної Ради України мелодію пісні «Ще не вмерла Україна», автором якої є о. Михайло Вербицький врешті затверджено Державним гімном України. Боротьба за узаконення тексту національного славеня триватиме ще 11 років. В часи панування СРСР цей гімн розцінювався як символ «українського буржуазного націоналізму» і знало його не надто широке коло людей та й то переважно на Західній Україні, яка менше була під комуністичним режимом. Проте, коли радянська імперія почала вже реально розсипатись, у 1988-1989 він раптом постав з небуття і почав що раз частіше лунати на вуличних протикомуністичних мітингах і акціях. Зокрема «Ще не вмерла Україна» заспівали 15 січня 1989 на могилі Павла Чубинського у Борисполі. 9 березня 1990 гімн виконав у Києві біля пам’ятника Т. Шевченку Кубанський народний хор, що тоді гастролював в УРСР. В результаті останніх в радянській Україні виборів до Верховної Ради у березні 1990 майже четвертину депутатських мандатів отримали представники опозиції (фракція «Народна рада»), які принесли національний гімн в стіни парламенту. Долаючи завзятий спротив комуністичної номенклатури славень почав використовуватись й в офіційних урочистостях – він пролунав у Палаці «Україна» на відзначенні першої річниці «Декларації про державний суверенітет України», в приміщенні Верховної Ради після ухвалення Акту про державну незалежність України 24 серпня 1991, з вересня 1991 регулярно транслювався на «Українському радіо» і навіть під час інавгурації Л. Кравчука на посаду президента України 5 грудня 1991. Проте комуністична більшість парламенту міцно тримала антиукраїнські позиції і усіма способами блокувала його узаконення. Тому в міжсесійний період у роковини смерті П. Чубинського окремим Указом Президії ВР за підписом голови ВР Івана Плюща затверджено тільки музику гімну, а розгляд тексту, щоби не провокувати конфлікт з комуністичною більшістю відкладено на невизначений час. Лише у 1996 створена спеціальна парламентська комісія з цього питання і тільки 6 березня 2003 Законом України «Про Державний Гімн України» легалізовано перший куплет і приспів пісні П. Чубинського «Ще не вмерла Україна» з маленькою правкою – замість «Україна» підставлено «України».
«…гімн України — дивовижний. […] Михайло Вербицький був церковним композитором. І ось цю патріотичну пісню він теж створив як церковний композитор. Це ж алілуя, розспів. У гімнах ніде такого немає! Це унікальний твір: це — гімн України, але в ньому є ознаки літургійного початку. У цьому гімні затонула якась пам’ять про літургію, про всеношну. У цьому простому наспіві немов дме вітер, немов гілки дерев співають». Валентин Сильвестров, композитор.
