60 років тому:
2-26.01.1962 – у тісній кімнатці слідчої в’язниці Львівський обласний суд провів «відкритий» судовий процес над двадцятьма провідними членами Українського національного комітету – підпільної націоналістичної організації, створеної у Львові 1956. Засновниками УНК були молоді робітники Богдан Грицина та Іван Коваль, які залучали нових членів з робітничого середовища і до 1958 організація нараховувала щонайменше 57 членів. Єдиним з вищою освітою був вчитель Микола Мелех, який закінчив Львівський університет. Частина підпільників вже мала досвід боротьби в УПА та ОУН, що дало можливість в умовах тотального стеження за громадянами країни забезпечити відносно тривалий період існування організації без провалів. Програма УНК передбачала здобуття національної незалежності України, формування уряду з етнічних українців, створення національної армії, виселення чужинців, ліквідацію колгоспів та інше. Для виконання цих завдань передбачалось використовувати легальні методи роботи, а також у винятковому випадку підняти збройне повстання. Для проведення агітації організовано підпільну друкарню з необхідним обладнанням, а також готувались пропагандисти для виїзду на Східну Україну. УНК мав розгалужену систему низових ланок в Рава-Руському, Городоцькому, Новояричівському районах, касу, власну «Службу безпеки», члени користувались псевдами. На 1961 в організації нараховувалось вже близько 170 членів. Зрадником виявився братанич Грицини, викладач Львівського університету Кріль. Арешти розпочалися 19.07.1959 і тривали місяць; частина підпільників залишилася невиявленими. Враховуючи велику чисельність організації підсудними були лише 20 провідних членів, свідками виступали 150 осіб. Щоби уникнути розголосу і можливих протестів «відкритий» процес влаштовано в приміщенні тюрми і недопущено на нього родичів підсудних і «зайвих осіб». За вироком суду засуджені:
– Богдан Грицина та Іван Коваль – на кару смерти і розстріляні;
– Роман Гурний та Володимир Ґнот – на кару смерти, замінену касаційним судом на 15 років ув’язнення;
– Григорій Зельман, Мирослав Вовчик, Павло Климчак, Гнат Кузик, Микола Мелех, Василь Сорока – на 15 років таборів суворого режиму;
– Василь Кіндрат – на 13 років таборів суворого режиму;
– Олексій Зельман, Микола Курило, Степан Покора, Олекса Теглівець, Омелян Хом’якевич, Микола Мельничук – на 12 років таборів;
– Микола Машталєр та Олекса Мінько – на 10 років;
– Антон Каспришин – на 5 років.
