1030 років тому:
12.05.996 – у Києві освячено Церкву Успіння Пресвятої Богородиці, більше відому як Десятинна церква. Збудована на Старокиївській горі біля міської брами за наказом князя Володимира Великого у 989–996 роках, вона вважається першим мурованим храмом Руси-України. Ймовірно, храм звели на місці мученицької смерти Феодора (Тура) Варяга та його сина Іоанна, яких язичники принесли в жертву Перуну. На побудову й утримання церкви Володимир Святославович виділив десяту частину своїх прибутків, звідки й походить друга (народна) назва храму. До появи Софіївського собору Десятинна церква була кафедральним храмом; при ній відкрили першу на Русі школу. У церкві поховали Володимира Святославовича та його дружину – візантійську царівну Анну; сюди ж із Вишгорода перенесли тлінні останки княгині Ольги. За князювання Ярослава Мудрого тут перепоховали братів Володимира – Ярополка й Олега, яких посмертно охрестили.
Церква часто зазнавала тяжких руйнувань. На початку ХІ століття вона постраждала від великої пожежі, а на початку ХІІ століття – від землетрусу. У 1169 році її дощенту пограбували війська Андрія Боголюбського, а у 1203 році – війська Рюрика Ростиславовича. 6 грудня 1240 року ординці хана Батия захопили Київ і зруйнували Десятинну церкву, в якій сховалися останні оборонці та вцілілі мешканці міста й околиць. Щодо руйнування храму існують дві основні версії. За першою, оборонці вчинили запеклий опір, а нападники за допомогою стінобитних машин спричинили обвал стін, під якими загинуло багато киян. Згідно з другою, стіни храму обвалилися під вагою величезної кількости людей, які шукали в ньому захисту.
Точний вигляд первісної церкви невідомий – сьогодні існують лише її реконструкції та гіпотетичні відтворення. У 1630-х роках за ініціативи митрополита Петра Могили розпочалися розкопки руїн храму; тоді було віднайдено саркофаги князя Володимира та його дружини Анни. У 1824 році митрополит РПЦ Євгеній Болховітінов ініціював нові розкопки Десятинної церкви; однак через відсутність належної охорони чимало артефактів було розграбовано. У 1828-1842 роках на місці давнього храму спорудили нову церкву в імперському московському стилі; на її будівництво витратили понад 100 тисяч рублів золотом.
У період панування комуністичної диктатури, у 1929 році, церкву закрили, а у 1936 році – зруйновано. Нині на місці давнього храму збереглися рештки його фундаментів, які є пам’яткою археології національного значення.
