Юхим Калішевський – єпископ УАПЦ (130 років тому)
130 років тому:
1.04.1893 – у с. Жаботин, нині (Кам’янського) Черкаського району Черкаської области в священничій сім’ї народився Юхим Калішевський, єпископ УАПЦ. Навчався в духовній семінарії (до 1913). Закінчив історико-філологічний факультет Варшавського університету (1917; в літературі також подається закінчив Київський університет). Душпастирював у с. Петрівка Звенигородського повіту. Делегат Українського православного Собору Київщини (05.1921), на якому обраний членом Всеукраїнської православної церковної ради. В лютому 1922 хіротонізований на єпископа Звенигородського, невдовзі єпископ Черкаський і Єлисаветградський УАПЦ (1923-1929). Управляв однією з найбільших єпархій УАПЦ (1926 – 110 парафій). Єпископ Одеський (з 1929). Після ліквідації більшовиками УАПЦ належав до Української Православної Церкви (створена 12.1930; предстоятель митрополит Іван Павловський). Двічі ув’язнений ДПУ за членство в «контрреволюційній українській націоналістичній організації»: 1927 (арешт в Черкасах, місяць ув’язнення в Харкові) і 1931 (півроку ув’язнення в Одесі). 1933 зрікся сану, покаявся за «антирадянську діяльність» та влаштувався бухгалтером у водолікарні в м. Біла Церква. Проте це не порятувало життя. Втретє заарештований у червні 1937 у справі 16 душпастирів УАПЦ та УПЦ. В ході «слідства» визнав себе винним у членстві «Київського центру церковно-націоналістичної фашистської організації на базі УАПЦ» та «підготовки кадрів для виступу проти Радянської влади» з метою створення «самостійної держави українського фашистського типу», яка діяла б «під контролем Німеччини». Трійкою НКВС при Київському обласному управлінні НКВС УРСР засуджений до смертної кари. Розстріляний у Києві 22.09.1937. Імовірно похований на спецділянці НКВС у Биківнянському лісі.
