Венедикт Левицький – священник УГКЦ, богослов, перекладач, ректор Львівського університету (240 років тому)
240 років тому:
29.03.1783 – у с. Іванівці на Львівщині народився Венедикт Левицький, священник УГКЦ, богослов, перекладач, ректор Львівського університету. Закінчив Львівську гімназію (1802), навчався у Львівському університеті (філософія і право; 1803-1805) та Віденському конвікті (семінарії). Священник у соборі св. Юра у Львові (1810-1815), заступник ректора Львівської духовної семінарії (1815-1820), професор моральної теології Львівського університету (з 1817), ректор семінарії (1820-1824; 1836-1838), почесний крилошанин (з 1826), декан богословського факультету Львівського університету (5 разів у різних роках), ректор університету (1829-1839), цензор українських книг і театральних вистав. Притримувався консервативних поглядів, ініціював заборону альманахів «Зоря» і «Русалка Дністрова» (укладених Руською Трійцею), граматики народно-розмовної мови Й. Лозинського та інших видань. Керівник відділу освіти Головної руської ради (1848), учасник Собору руських учених (1848), на якому обстоював церковно-слов’янську мову в літературі, співзасновник Галицько-Руської матиці. Цісарсько-королівський радник (з 1847), нобілітований до шляхетського стану (1848). Укладач довідника про галицьких і львівських єпископів, життєписів ректорів Львівського університету. Помер у м. Львів 1851.
