10 років тому:
24.05.2016 – у Львові помер Микола Кацал – хоровий диригент, народний артист України (2009), лавреат Шевченківської премії (1989), засновник, художній керівник і диригент хорової капели хлопчиків «Дударик».
Закінчив Львівський політехнічний інститут (1962), інженер-геодезист. Працював керівником пошукової групи військового проєктного інституту в м. Чита у Московії. Інженерну працю поєднував із захопленням музикою. Початки музичної грамоти опанував самотужки ще в юнацькому віці в аматорських гуртках; грав на гітарі та контрабасі. У студентські роки керував інструментальним ансамблем, а на геодезичному факультеті створив студентський хор (1961). Музичну освіту здобув у Читинському та Львівському музичних училищах (1965–1970), а також на диригентському факультеті Львівської державної консерваторії (1973; клас Михайла Антківа). Викладав у загальноосвітніх школах спів, креслення та столярну справу, керував шкільними хорами.
У 1968 році, після диригента Михайла Пашковського, став керівником ансамблю хлопчиків Львівського будинку дітей працівників залізниці. За короткий час збільшив склад колективу до 70 учасників. В особливо складних умовах зневаги панівного московського комуністичного режиму до української національної культури поставив перед собою амбітне завдання – заснувати у Львові першу від часів Гетьманщини хорову школу. При цьому це мала бути не просто «капела українських хлопчиків», а саме «українська капела», покликана відновлювати прадавні українські музичні традиції в нерозривному зв’язку з європейською культурною традицією.
Невдовзі, у 1971 році, Микола Кацал заснував хор хлопчиків із зухвалою назвою «Дударик», яка самим своїм звучанням уже ставала викликом системі. Про це справді непересічне явище в культурному житті Львова та України львівський журналіст Максим Храмов у 1989 році в газеті «Молодь України» написав: «“Дударик” виник наперекір черговому сплеску деукраїнізації під хибно зрозумілими гаслами інтернаціоналізму – і довго крокував проти течії. Змінити загальне річище йому було не під силу, однак прокласти своє, наснажене з джерела народної пісні, він зміг. І, мабуть, лише фанатична любов до своєї справи, невгасима віра у те, що часи рано чи пізно зміняться, врятували “Дударик” тоді».
У 1989 році стараннями Миколи Кацала, за діяльної участи однодумців, створено першу в Україні державну хорову школу «Дударик». Ініціятор створення Львівського християнського екуменічного братства (2002). Почесний громадянин Львова (2011). Автор численних хорових обробок народних пісень, статей і рецензій у періодичних виданнях. Сьогодні капелою керує його син – диригент і композитор Дмитро Кацал.
Похований на Личаківському цвинтарі у родинній гробниці (поле № 56). Народився у Проскурові, нині Хмельницький, 1940.
Фото з FB-сторінки: Львівська національна академічна чоловіча хорова капела «Дударик».
