Потреба України
Ясно, що найбільша потреба сьогодні це зброя, як наступаюча, так само і оборонна. Одначе, зокрема з огляду на війну, яка фактично триває вже дванадцять років, Україна має інші дуже помітні потреби. Між ними гуманітарна допомога, допомога перебудови, тощо. Багато гуманітарки приходить з громадських не українських організацій і навіть урядових мереж. За час Трампа далеко менше.
Мій стрийко, який був за Польщі на Україні адвокатом та суддєю та опісля жив в Америці, постійно наголошував, що Україні потрібно розумних людей. Він дуже цінив високу освіту. Фактично український розум уможливлює успіхи нашого народу у цій війні, не відбираючи від непоборимости нашого українського духа та козацького роду. Наша надзвичайно винахідливість дала нам можливість перемагати проти переважаючих сил. Москалів далеко більше ніж наших.
Ворог сподівався швидкої “побєди”, але так не сталося. Ми заімпонували цілому світу і наша винахідливість та наші здібності не тільки уможливили наші успіхи, але стали прикладом цілого світу до тої міри, що хіба найсильніша держава у світі Америки і вся структура членів НАТО повинні вчитися від нас.
Для цього потрібно було також розумних політиків які розуміли, що студентів не слід примушувати до війни а треба надати їм нагоду учитися, а також може і запроваджувати родини. Тому вік конечної участі у Збройних силах України від 25 років життя. По університетах України гомонять молоді люди жіночого та чоловічого роду, хоч чоловіків значно менше.
При моїх поїздках в Україну я дуже часто зустрічаюся з студентами та читаю лекції про міжнародне право, українсько-американські відносини тощо. При таких нагодах зустрічаюся також зі студентами, яким моя родина уможливила студіювати наданням стипендій.
Отже, саме у цьому була ціль мого покійного стрийка та інших членів моєї родини. На мою думку, в Україні рівень освіти дуже високий. Держава пильно за цим слідкує та забезпечує для багатьох можливості учитися. Але існує певний відсоток молоді, яким навіть держава не може допомогти.
В Україні студіюють так звані платні або контрактові студенти. Це ті які з різних причин не отримали відповідні бали для забезпечення їм студій державою. Це з різних причин, і не тільки слабості у науці чи браку пильности. Війна принесла нові складники.
У наслідку війни число студентів, які вважаються платними, збільшилося через важкі обставини, зокрема, сирітство, переміщення, нові завдання. Коли згинув батько на фронті як вояк, інколи переходячи бюрократію держава платить за освіту дитини. Одначе є багато сиріт цивільних батьків. Ворог невпинно вбиває цивільне населення а то і жінок і дітей. Дуже багато випадків коли треба було тікати від рідного міста та шукати нове життя. Це спричинює не тільки фінансові труднощі, але також і може гірше, психологічні. При таких обставинах дуже важко продовжувати учитися, а тим більше, коли місце для вашого навчання перестало існувати.
Тепер літний час, тобто час відпочинку, а також переосмислення та підготовки до майбутнього, тобто також наступного шкільного року. Шкільний семестр почнеться знову від вересня і вже при тому треба буде платити не тільки за науку але влаштовувати і проживання.
У моїй родинній фундації ми встановили контакт з такими університетами в Україні: Львівська Політехніка, Львівський Університет Івана Франка, Карпатський Університет Василя Стефаника та Нафти і Газу, обидва в Івано-Франківську, Тернопільський Педагогічний Гнатюка, Острозька Академія, Київський Національний Тараса Шевченка, Могилянська Академія, Херсонський Державний, Харківський Педагогічний та Харківський Каразіна, разом одинадцять університетів.
Протягом війни отримано сотки прохань, але можливості наші відносно скромні. У минулому зимовому семестрі уділено стипендії 73 учням. Це вважається багато. Але відмовлено тільки в останньому семестрі понад 100 прохань.
Українці які проживають у діаспорі, і не тільки у Америці і Канаді, але також в Європі, повинні зрозуміти важливість освіти для нашого народу.
Колись я писав що кожен українець на Заході повинен профондувати бодай один безпілотник для ЗСУ. Сьогодні додаю, що кожний українець на Заході повинен допомогти у студіях бодай одному контрактовому студенту в Україні.
Прошу самому вибрати свій улюблений університет і діяти через той університет. Тут вже не справа Сходу чи Заходу бо для прикладу на Львівській Політехніці сьогодні студіюють дуже багато студентів переселених з Східних окупованих земель.
Прошу також мати на увазі що кошт освіти на університеті в Україні – це не американський кошт. Переважно, кошт одного семестру не перевищує 500 американських доларів. Ви, мабуть, поки що не усвідомлюєте, скільки Ви допоможете нашому народові.
10 червня 2026 року
Аскольд Лозинський
