Український жіночий союз (100 років тому)

100 років тому:

12.06.1923 – у Чехії розпочав діяльність «Український жіночий союз» (УЖС), метою якого було українок, що по війні та революції опинилися на еміграції на чеських теренах, об’єднати для освітньо-культурної й громадської праці. В короткому часі, завдяки активній діяльности в різних ділянках національного життя, УЖС став найбільш репрезентативною жіночою організацією в Чехо-Словаччині. Союзянки влаштовували урочисті відзначення національних свят, зокрема Дня матері, збирали та надсилали експонати народного мистецтва на різноманітні виставки до великих міст США (в Чикаґо українські експонати викликали фурор у чужинців), створили бібліотеку та влаштовували «літературні чаї» з рефератами та дискусіями, організовували екскурсії, лекції, засідання і вечірки, пропагували українську літературу, регулярно надсилали дописи про українські справи до чеських засобів масової інформації, піклувалися про могили українців. Союз опікувався долею українських жінок і дітей у Чехії, організував Комісію допомоги Закарпаттю, Комітет допомоги голодним в Україні. 1933 УЖС створив у Празі «Українську їдальню», яка за перших 5 років головно студентам видала близько 4 тисяч безкоштовних обідів, а одночасно слугувала осередком українського культурного життя та місцем відпочинку й розваг українців – емігрантським клубом-салоном. Поряд з цією працею Союз налагоджував зв’язки з різноманітними неукраїнськими жіночими організаціями Чехії, Сербії, Хорватії, Словенії, Болгарії та інших країн, через які інформував світ про українські питання. Зокрема через чеську жіночу Лігу миру і свободи були поширені протести проти фальшивого суду над «членами СВУ», проти пацифікації Галичини, голодомору та терору в підрадянській Україні. За ініціативи Н. Дорошенкової 29 жовтня проголошено Днем добровільного голодування українців і днем національної жалоби та гніву. 1929 УЖС прийнято до Світового жіночого союзу в Женеві. У 1937 за активної участи УЖС засновано Всесвітній союз українок, до ради якого з Чехії обрано союзянок С. Русову, З. Мірну, Н. Лівицьку-Холодну та Г. Чикаленко-Келлер. Тісно співпрацював УЖС із «Союзом Українок» у Галичині. Наприкінці 1924 у Чехії в Подєбрадах засновано ще одну українську організацію «Союз українок-християнок», який аналогічно провадив культурно-просвітницьку та християнсько-виховну працю в середовищі української еміграції.