Теодосій Коструба – ЧСВВ, священник УГКЦ, історик, поліглот, літературознавець, перекладач (80 років тому)
80 років тому:
3.03.1943 – у Львові помер Теодосій Коструба (в світі Теофіль), ЧСВВ, священник УГКЦ, історик, енциклопедист, поліглот (знав 11 мов), літературознавець, перекладач, журналіст. Навчався у Чортківській гімназії «Рідної школи», через хворобу деякий час приватно, матуру (випускні іспити) склав у Львівській академічній гімназії (1930). Закінчив філософський та богословський факультети Львівського університету (1935-1939), магістр філософії. Від 1927 член НТШ (за рекомендацією професора Мирона Кордуби), працював у Комісії старої історії України та Історично-джерелознавчій комісії при Історично-філософічній секції НТШ. Редактор, співвидавець та дописувач низки періодичних видань. Автор праць з історії України княжого періоду, історії Церкви, літературознавства. Переклав Геродота «Скіфію», сучасною українською мовою «Галицько-Волинський літопис», «Повість временних літ», низку історичних джерел з коментарями. Після окупації Західної України більшовиками відмовився очолити кафедру середньовічної історії України Львівського університету. Змалку вирізнявся великою побожністю, в юнацтві під впливом світу охолов до віри, проте згодом навернувся і 1939, будучи вже відомим вченим-істориком, вступив на новіціат до Крехівського монастиря оо. Василіан; незадовго до смерти 13 січня 1943 склав вічні обіти. 29 січня 1941 Митрополит Андрей Шептицький хіротонізував його на священника. Ще малим хлопцем сильно застудив ноги, що спровокувало туберкульоз костей. У вересні 1941 хвороба загострилася та прикула його до ліжка, проте продовжував диктувати текст книги з історії України. Через прогресування хвороби довелося ампутувати ліву ногу, але це вже не допомогло. Народився у с. Стара Ягільниця на Тернопільщині в сім’ї народного вчителя 1907.
